Ігор Бураковський: криза не означає, що життя зупиниться

Автор: Наталія ЯрцеваФото: ІнтерМедіа консалтинг

На круглий стіл "Національні інтереси: політика й економіка", присвячений 20-річчю  першого видання книги Романа Шпорлюка "Комунізм і націоналізм. Карл Маркс проти Фрідріха Ліста" прийшло багато учених. Теоретичні доповіді про важливість національного самовизначення й економічні доктрини були дуже цікавими. А ось відповіді на прикладні питання ІМК ("ІнтерМедіа консалтинг") ученим давалися непросто. Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, доктор економічних наук Ігор Бураковський "прийняв удар на себе".

- Ігорю Валентиновичу, що можна протиставити політикам, які членують країну на Схід і Захід, російськомовних і україномовних, "біло-блакитних" і " помаранчевих"? Адже технологія "розділяй і володарюй" у всі часи була однією з найбільш затребуваних і ефективних...

- Н-да, непросте питання. Я думаю, економічні успіхи. Це єдине, що може протиставити вищезазначеній політтехнології держава. Звичайно, якщо вона дійсно сильна, послідовна і національно-свідома. У справжньому розумінні цього слова, і якщо її цікавлять глибинні інтереси людей, а не тільки рух у невизначеному фарватері і стрибки з одного напряму на інший.

- Як же "економічні успіхи", якщо криза залишила багатьох людей не тільки без заощаджень, але й без роботи?

- Певні економічні рішення, якщо вони вчасно прийняті, у майбутньому сприйматимуться як досягнення, хоча, можливо, спочатку буде дуже й дуже важко. Ми чудово розуміємо, що за часів бідності і кризи формується попит на легкі обіцянки і легкі рішення. І в цьому сенсі популізм набуває не тільки немислимих масштабів, але і небаченої руйнівної сили.

Криза, ви говорите? Але ж і в цей час існує простий алгоритм: ідентифікуємо проблему - розглядаємо її з погляду політики і бізнесу - знаходимо шляхи її рішення - домагаємося  того, щоб ця проблема була вирішена. Все.

- З існуючим зараз станом економіки Україна кризу, в принципі, переживе?

- Проблема насправді полягає в тому, що до цих пір немає однозначної або прийнятної для більшості людей відповіді від бізнесу, які насправді масштаби кризи. І головне - скільки вона триватиме. Адже якщо говорити спрощено, то це з хворобою можна порівняти - людина ніби не хворіє, але температура 37,1 тримається три тижні. Природно, це дуже сильно вбиває організм. А якщо немає ясності, то і якісь прогнози робити дуже важко.

Друга ж проблема України полягає в тому, що вона, на жаль, об'єктивно має дуже обмежені можливості, щоб вплинути на наші економічні неприємності. І я зараз говорю зовсім не про  брак коштів.

- А що ж Ви маєте на увазі?

- Я говорю про те, що ми - частина глобалізованого світу. І якщо ніхто, умовно кажучи, не купує український метал, то ясно, що і на внутрішньому ринку ми його всього не продамо. Якщо наше зерно не купують, і воно падає в ціні, то знову виникає питання, що ж ми робитимемо. Відповідь - чесно сказати самим собі, як мінімізувати негативні наслідки. І намагатися  у кожному конкретному випадку допомагати безробітним і багатодітним.

Не потрібно також забувати про те, що оновлення світової економіки спричинить оновлення й України. Адже криза не означає, що життя зупиниться! Дивіться, сьогодні всі українські компанії діляться на дві групи: ті, у кого є готівкові кошти, і ті, у кого готівкових  коштів немає. Тим, у кого "готівки" немає, дуже складно пережити кредитну заборгованість тощо. Ті, у кого готівка є, купуватимуть інші компанії....

- ...дешево. Ось і виходить: кому війна, а кому мати рідна...

- Так, можливо, покупки будуть дешевшими. Але ж ніхто не купує собі підприємство просто так. А це означає, що підприємства запрацюють ефективніше. Криза - певний перерозподіл тих же самих активів, і у багатьох випадках такий перерозподіл супроводжується приходом ефективнішого, сильнішого власника.

Тому кризу треба розглядати не тільки з погляду важкого тягаря на соціально-економічні параметри країни, але й процесу, що примушує оновлюватися і переоцінювати раніше доступні речі. Одним словом, як би не банально це звучало, криза - частина розвитку. І тільки так її і можна сприймати - як щось об'єктивне, а не як щось, що  з'явилося в результаті змови.

- Чи не здається Вам, що поки ми чекатимемо результатів "об'єктивних процесів", країну розірвуть на шматки? Наприклад, сепаратистські рухи?

- Свого часу хтось із великих марксистів, я вже не пам'ятаю хто - Маркс чи Ленін, - сказав, що ідея, яка оволодіває масами, стає матеріальною силою. І в цьому сенсі суспільство саме повинне до чогось "дозріти". Адже є політики, є інтелектуали, є експерти, які можуть багато говорити. Але до тих пір, поки суспільство не підніметься (я не говорю, що це повинні бути страйки або акції протесту) на якісь усвідомлені дії, доти ми спостерігатимемо те, що відбувається сьогодні.

Що стосується сепаратизму, то у всі часи і у всіх країнах, як тільки знаходилася політична формула, одразу ж знаходилися й економічні рішення. Наприклад, Чехословакія. Вона розділилася на дві країни, і всі зітхнули з полегшенням. Чехи - тому що вважали, що словаки тягнуть їх назад, словаки ж - тому що традиційно вважали чехів гордовитими представниками Австро-Угорської імперії.

Справа ще і в тому, що в Україні так і не розвинене місцеве самоврядування, як це не дивно звучить у зв'язку з цим. Якби у місцевої влади було більше можливостей, то хто знає, бунтували б активно карпатські русини, наприклад, проти центральної держави чи ні.

Сепаратизм - багато в чому культурно-політична проблема, активно використовувана у важкі часи. А ось магічних і простих рішень цієї проблеми немає. Як би нам цього не хотілося.