За кого саме з українських політиків проголосують майбутні безробітні?Валерій Писаренко: ми готові до нового уряду та прем'єра
У колі нашої пильної уваги перебувають усі політичні сили, представлені в парламенті. Поки що, на жаль, результату немає
Останнє китайське попередження Юлії Тимошенко ("Якщо до кінця цього тижня не буде відновлена демократична коаліція, ми шукатимемо інші варіанти й інші пропозиції") на НУ-НС не подіяло - "Наша Україна" активно готується до з'їзду й повертатися в лоно більшості не збирається. Про те, чи знайдені "інші варіанти" і які умови вони диктують, кореспондент ІМК ("ІнтерМедіа консалтинг") з'ясовує у члена фракції БЮТ Валерія Писаренка.
- Валерію Володимировичу, чи вдало просуваються переговори між БЮТ і ПР щодо створення нової коаліції?
- Я би не говорив про двосторонній формат переговорів про створення коаліції, цей процес сьогодні багатобічний і більше схожий на консультації. Наразі в колі нашої пильної уваги перебувають усі політичні сили, представлені в парламенті. Поки що, на жаль, результату немає. Але вже сам факт обговорення можливості створення великого українського об'єднання в парламенті я вважаю позитивним.
- Що таке "велике українське об'єднання"? Те ж саме, що й "громадянська більшість", про яку говорив керівник фракції БЮТ Іван Кириленко? Що це означає?
- Чесно кажучи, що таке "громадянська більшість", краще запитати у Івана Григоровича Кириленка. Я з ним цього терміну не обговорював. Якщо говорити про сьогоднішню ситуацію в парламенті, то, на мою думку, у ньому проглядаються три напрями розвитку.
Перший напрям - це формування однієї стабільної коаліції у складі більше 300 осіб (конституційна більшість). Така коаліція забезпечила би реалізацію очікувань більшості українців. Створення робочих місць, підтримка необхідного рівня життя громадян на період світової кризи, реалізація інфраструктурних проектів, підтримка економіки країни, закінчення реформи влади, податкова та адміністративна реформи, реформа судів і правоохоронної системи - все це стало би пріоритетом для коаліції.
Другий напрям - ВР може працювати без більшості взагалі. На період кризи політики можуть ухвалити рішення про статус-кво в парламенті. Технічний спікер. Незначні рокіровки в уряді. Екстрена допомога економіці на період кризи. Така ситуація дасть можливість проіснувати парламенту не довше, ніж до президентської кампанії - 2010.
І третій варіант - президентський. Остаточний розвал економіки та розорення більшої частини громадян. Знищення підприємництва як класу. Повна соціальна незахищеність значної частини населення. Спроба повісити відповідальність на своїх опонентів і провести дострокові парламентські вибори на тлі падіння рейтингів усіх політиків.
Скажу відверто, я би не хотів бути учасником двох останніх варіантів.
- Яким чином парламент може працювати без коаліції?
- Мова йде про ситуативні голосування, які неодноразово демонструвалися впродовж цього року. Адже чисто коаліційних голосувань - демократичної коаліції - було не так багато. Їх можна на пальцях перелічити. А голосувань, у яких брали участь депутати практично всіх політичних сил, - ситуативних - було значно більше.
- Але ж уряд у нас коаліційний. Перед ким, у такому разі, він відповідатиме?
- Кабмін має нести відповідальність насамперед перед людьми. Формула відповідальності уряду перед людьми сьогодні не працює, як і формула наявності коаліції в парламенті. Я думаю, нам треба визнати той факт, що принцип існування коаліції в парламенті та поширення її впливу - від першого дня роботи ВР до кінця останнього дня п'ятирічного терміну - виявився недієздатним.
Коаліція була вигадана ще за часів Президента України Леоніда Даниловича Кучми як певне об'єднання депутатів під сильного Президента. Якщо я не помиляюся, то першим координатором більшості був сьогоднішній радник діючого Президента Степан Гавриш. Принцип більшості отримав юридичне закріплення в змінах до Конституції 2004 року, які після Майдану були прийняті як компроміс між воюючими сторонами. У результаті він не зазнав нормальної реалізації - політики виявилися нездатними ділити відповідальність між коаліцією та опозицією.
Першою це продемонструвала ПР, сформувавши більшість із соціалістами та КПУ - антикризову коаліцію - і повністю віддаливши від важелів контролю опозицію, сформовану на той момент БЮТ і НУ-НС. Ви пам'ятаєте, чим це закінчилося для роботи антикризової коаліції?
Тепер повторюється та ж ситуація, коли ПР, комуністи і Блок Литвина, статус яких як опозиції законодавчо не закріплений, не займаються контролем влади. І парламентська меншість повністю блокує всю систему влади настільки, що вона виявляється недієздатною.
Поки не будуть прописані принципи існування опозиції, поки опозиція не отримає закріплених прав і обов'язки (і я слово "обов'язки" писав би в цьому випадку з великої букви), працювати нинішня система влади не буде.
- Юлія Тимошенко напередодні завила про те, що якщо до кінця тижня НУ-НС не повернеться до лав демократичної коаліції, то БЮТ шукатиме "інші варіанти" і "інші можливості". Які?
- Я би хотів розуміти цю заяву прем'єр-міністра як останнє попередження НУ про те, що ігри, спрямовані на розвалення парламенту, можуть призвести до фатальних наслідків для існування самої політичної сили під назвою "Наша Україна". Підкреслюю, мова йде лише про "Нашу Україну", оскільки "Народна самооборона" стала внутрішньою опозицією у президентській команді.
Крім того, мені здається, що ця заява звучала також для того, щоб продемонструвати, що ми готові на будь-який формат коаліції, який сьогодні допоможе розблоковувати роботу парламенту. Наша пропозиція залишається в силі і для ПР, і для КПУ, і для Блоку Литвина, і для НУ-НС. Ми ніколи від неї не відмовлялися. Навітьільше, ми готові до нового коаліційного прем'єр-міністра та уряду.
- Кого висуває наразі на посаду прем'єр-міністра ПР?
- Кандидатури не висуваються жодною політичною силою, тому що поки обговорюється виключно кількісний склад коаліції. На мою думку, "Наша Україна" не повинна опинитися за бортом нового об'єднання, яке може сформуватися у ВР. І жодні заяви Президента не мають утримати цю політичну силу від того, щоб врятувати український парламент і, врешті-решт, почати виконувати передвиборні обіцянки. Я прогнозую, що деструктивна позиція НУ щодо створення коаліції може призвести до її зникнення з політичної карти країни.
- Найбільш імовірний формат коаліції, на Ваш розсуд, який?
- Я думаю, що у момент кризи формат більшості має грунтуватися на конституційній більшості. Стрижнем для такого об'єднання можуть стати дві або три великі парламентські сили.
- Якщо ви згодні на нового прем'єр-міністра, який сенс БЮТу бути в коаліції? Тим більше, що в опозиції Вас перевершити важко?
- Слова про те, що БЮТ найліпше працює в опозиції, - міф. Він придуманий тими, хто не може і дня жити без влади та не готовий до роботи в опозиції. Ніхто не зміг довести свою дієздатність ні у владі, ні в опозиції так, як це зробили ми. БЮТ готовий до інновацій і інтелектуального штурму в будь-яких сферах діяльності. А людям, котрі радять нам працювати в опозиції, варто пригадати про те, чого вони натерпілися, коли були більшістю.
Повертаючись до Вашого запитання, скажу, що ми готові до будь-яких варіантів роботи. Навіть більше, ми не приховуємо, що посаду прем'єр-міністра сьогодні можна порівняти лише з електричним стільцем. І якщо хтось вважає, що туди рветься наразі дуже багато людей, то він глибоко помиляється.
Стратегія наших супротивників зараз досить зрозуміла - довести ситуацію в економічній і соціальній сфері до максимального негативу, а після цього вже зайнятися відставкою Тимошенко. Тому думаю, що інформаційна "тріскотня" навколо відставки уряду триватиме до лютого-березня.
- Яким чином особисто Вас торкнулася фінансова криза?
- Як і багато хто із громадян, я тримав частину коштів у гривні на депозиті в українському банку. Тепер, як і всі решта, щодня спостерігаю за їх знеціненням.
Хочу лише сказати одне: не має рації той, хто думає, що криза торкнеться всіх, окрім нього. Це спільна біда, і чим раніше ми почнемо собі в цьому зізнаватися, тим простіше нам буде перезимувати цю фінансову трагедію.