Скоро всій вашій Америці...

Автор: Олеся СафроноваФото: ІнтерМедіа консалтинг

Виходу подібних документів аналітики чекають з великим інтересом вже тому, що готують їх "спеціально навчені" люди, які напевно знають стан справ в довіреній їм галузі. Розвідка, як казав один кіногерой, - це вам "не це", а розвідка американська - "не це" удвічі. У співробітників всіляких розвідувальних управлінь США (яких насправді налічується не один десяток) на олівці не тільки світове минуле і сьогодення. Світове майбутнє теж багато в чому залежить від їхніх заяв і вчинків.

Ось і тепер, не встиг схолонути друкарський верстат, що розмножив фундаментальну доповідь-прогноз Нацради з розвідки США (куди стікається інформація американських спецслужб), як весь аналітичний світ вже заметушився. І хоча автори доповіді називають свою працю не точним прогнозом, а лише припущенням, зрозуміло головне: сценарії світового розвитку вже визначені. А значить, цілі поставлені і завдання зрозумілі - хто не заховався, ми не винні.

Так чого ж всім нам чекати і кого боятися в найближчих 20 років? Журналісти ІМК ("ІнтерМедіа консалтинг") спробували знайти відповідь на це питання, перегортаючи 120 сторінок аналітичних викладів, зібраних під загальною назвою "Глобальні тенденції - 2025: трансформований світ".

Правду кажучи, чогось радикально нового в заявлених розвідках ми так і не знайшли. Всі обумовлені в доповіді тенденції, загалом, очевидні. Проте головна "фішка" документа якраз не в переліку очікуваних подій та явищ, а у визначенні політичних, економічних та соціальних акцентів на найближчі два десятиліття.

"Китай назавжди", або "З Росії з любов'ю"

На думку фахівців Нацради з розвідки США, світовий порядок до 2025 року зміниться до невпізнання. Система цінностей, орієнтирів і загальних правил, що  сформувалася після Другої світової війни, зазнає істотних змін. Світ стане багатополярним, причому полюсами одночасно будуть і розвинені держави, і які тільки розвиваються. Глобальні організації на зразок ООН або навіть НАТО перестануть домінувати, а їм на зміну прийдуть регіональні об'єднання і квазіблоки зі своїми внутрішніми законами і розпорядками.

Новими світовими центрами назвуть Індію, Китай та Росію. Їхні показники економічного розвитку виявляться фактично недосяжними для решти світу. До 2040 року сумарний ВВП Індії, Китаю і Росії порівняється з ВВП країн Великої сімки.

У регіональні лідери "виб'ються" Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Туреччина, Індонезія і навіть Іран. При цьому, зміцнюючись в ролі провідних держав планети, згадані країни навряд чи поспішать перейняти "європейський" чи "американський" економічний і політичний досвід господарювання. Швидше навпаки, новачки покажуть світу нові моделі розвитку - наприклад, російський "державний капіталізм" або китайський "комуністичний ринок" з усіма культурними, політичними, діловими, релігійними і навіть племінними особливостями, що звідси випливають.

Вже через 20 років Китай стане країною номер два за економічними показниками і державою номер один за рівнем армійського потенціалу. Крім того, Китаю готують роль головного імпортера ресурсів і головного забруднювача атмосфери. Приємним сюрпризом виявляться політичні трансформації у сфері розвитку демократичних свобод в Піднебесній. Проте чим "вільнішим" і заможнішим буде китайське суспільство, тим сильніше в ньому виявляться націоналістичні настрої, пов'язані зі спробами посунути США на п'єдесталі "титульних" націй.

Індія також посилить свої економічні та політичні позиції. До 2025 року вона наздожене Китай за чисельністю населення, і двом спільним державам доведеться вести непрості переговори про розподіл і без того дефіцитних продовольчих та енергетичних ресурсів.

Значно зросте вплив Росії, ВВП якої вже незабаром досягне рівня ВВП Великобританії або Франції. Застава російського економічного дива - колосальні запаси нафти і газу. Проте вони ж, нафта і газ, можуть зіграти і проти Росії. Якщо вартість бареля нафти закріпиться на рівні 50-70 доларів, то економічні, а з ними і політичні перспективи, нашої північної сусідки, на думку американських розвідників, сумнівні. Правда, заокеанські "специ" не виключають, що політичні бонуси Москви забезпечать її успіхи на терені побудови демократичного суспільства. Причому у Вашингтоні запевняють, що демократичних перетворень зажадає (вже хто б сумнівався) російський середній клас, що відроджується, а зовсім не "передова світова спільнота".

Країною номер один, як і раніше, залишаться США. Але це лідерство буде вже не таким беззастережним. Участь Америки у військових операціях в Іраку та Афганістані, а також безрезультатні спроби реанімувати банківську систему і промисловість за допомогою багатомільярдних державних фінансових вливань рано чи пізно призведуть до бюджетного дисбалансу і кардинального перегляду внутрішньої, а з нею і зовнішньої економічної політики. При цьому у сфері зовнішньої політики ключовими для США слід визнати відносини з Росією і Китаєм. Москва і Пекін повинні зберігати статус союзників Вашингтона, адже інакше останньому доведеться один на один справлятися з проблемами, які вже зібралися і ще зберуться до 2025 року.

Разом з тим, Нацрада з розвідки стверджує, що, незважаючи на всі майбутні зміни, світ навряд чи чекають трансформації подібні до тих, що сталися у 1914-1918 роках. Глобального переділу не буде. Так само як і не буде й чергового витка гонки озброєнь, територіальної експансії і масштабних військових конфліктів. Правда, розслаблятися не слід: ризики вкладення коштів в торгівлю або будування та функціонування об'єктів промисловості слід прораховувати двічі. А ще слід пам'ятати, що рух робочої сили і засобів виробництва спрямований зовсім не на захід, а на схід, де надприбутки ще можливі.

Коли всіх багато, а всього мало

Глобальними проблемами найближчих 20 років американці називають тотальний демографічний дисбаланс, дефіцит енергії і продовольства, зміни клімату і тероризм. Причому справитися з цими "викликами століття" не вдасться, а ось посилити їх - вийде напевно.

Так, населення Землі до 2025 року збільшиться на 1,2 мільярда чоловік. При цьому попит на продовольчі товари і на енергоресурси виросте на 50%. Але посівних площ при цьому більше не стане, та й родовищ вуглеводнів навряд чи додасться. Сподіватися на альтернативні джерела енергії не доводиться, оскільки жодна з існуючих технологій не може бути адекватною заміною нафти або газу. А разом з дефіцитом тепла, світла і хліба земляни зазнають ще й дефіцит води - брак водних ресурсів в 2025 році відчують жителі 36 держав.

До речі, боротьба за джерела енергії розгорнеться не тільки за столами всіляких переговорів, але і на полях справжніх військових битв. А трапиться це тому, що найбільш значущі запаси сировини сконцентровані якраз в регіоні найбільшої політичної нестабільності - на Близькому Сході. Привнести елементи стабільності в район Персидської затоки можна. Але зробити це, як здається аналітикам з Вашингтона, слід тільки за допомогою встановлення власного політичного, а можливо, і військового контролю над видобувальниками нафти і газу.

Але тут американці ризикують "нарватися на неприємність": авторитет США в країнах Близького Сходу вкрай малий і продовжує падати, а ось довіра до Росії і Китаю росте з року в рік. Отже, кому-кому, а Америці буде вкрай складно встановити більш-менш відчутний "контроль над видобувальниками".

Ще один прорахунок чекає США на ниві боротьби з тероризмом. Самі ж заокеанські розвідники погоджуються: у справі припинення терористичних атак слід керуватися зовсім не географічним принципом. Не можна стверджувати, що розсадник терористичної загрози криється де-небудь в Ірані або Північній Кореї. Як випливає з доповіді Нацради з розвідки, до 2025 року тероризм набуде організованих форм: терористичні групи будуть структуровані, підготовлені і оснащені за останнім словом техніки. І на користь терористів зіграє не тільки технологічний прогрес, новинки якого відразу опиняться в руках лиходіїв, але і соціальні негаразди - безробіття, недоступність освіти для молоді, низький рівень життя і, як наслідок, бажання помститися і отримати при цьому статус "мученика". Звідси висновок: корінь зла може критися де завгодно, а значить, і пошукати його - не зайве навіть на своїй території.

Вельми показовий і "демографічний" висновок американських дослідників. За їхніми прогнозами, основною проблемою розвинених країн в 2025 році стане брак працездатної молоді, ліквідувати який можна за рахунок мігрантів з перенаселеної Африки та Азії. Можна, але не потрібно, радять американці. Такий "імпорт" населення проблеми не вирішить, оскільки іноземці рідко асимілюються з місцевими жителями, та й кваліфікованою робочою силою їх теж назвати складно. А посилення діаспори, особливо з мусульманських країн, рано чи пізно призведе до соціальних конфліктів.

Боріться і поборете?

На сторінках американського дослідження знайшлося місце й Україні, правда, одним рядком і в загальному списку рекомендацій "для держав Центральної та Східної Європи". Прогнозів жодних на наш рахунок не будували, але пораду дали. Вона звучить так: "державам Центральної та Східної Європи слід концентруватися на боротьбі з корупцією як на одному з проявів організованої злочинності".

Виходить, все у нас гаразд і з демографією, і з тероризмом, і навіть з продовольчим забезпеченням, якщо у Національної ради з розвідки США лише одна до нас претензія - хабарництво. Але оскільки "претензія" ця невикорінна ні до 2025 року, ні навіть до 2050, то і хвилюватися, причому дарма, нічого.

Це хай вони, сильні світу цього, вирішують, як з тероризмом боротися та де взяти кваліфікованих робітників. А ми тут, скраю, спостерігатимемо, чим там у них справа закінчиться...