“Титанік” і таргани

Автор: Олександр МаксимовФото: ІнтерМедіа консалтинг

Російсько-грузинська війна завершилася, як і прийнято у цивілізованому світі, резолюцією. Два дні ПАРЄ сперечалася в режимі "термінові дебати" і, врешті-решт, народила документ, констатуючий, грубо кажучи, що "всі козли". За цей чудовий висновок проголосували 93 депутати, проти - 27.

Але давайте поглянемо на резолюцію докладніше. У документі, підготовленому двома співдоповідачами з питання "Наслідки війни між Грузією і Росією" Люком ван ден Бранде (Бельгія, співдоповідач по Росії) і Матіасом Йорши (Угорщина, співдоповідач по Грузії), міститься декілька моментів. А саме: підкреслюється необхідність проведення незалежного міжнародного розслідування, надання гуманітарної допомоги постраждалим, біженцям і переміщеним особам і забезпечення їхньої безпеки, обов'язкове здійснення всіх пунктів угоди про припинення вогню, досягнутої за допомогою Євросоюзу.

"Оскільки і Грузія, і Росія оскаржують факти, що стосуються початку війни, необхідне їх об'єктивне встановлення шляхом проведення незалежного міжнародного розслідування", - зазначається в резолюції. Як відзначають автори документа, "грузинські власті заявили, що вони вітатимуть проведення подібного міжнародного розслідування, а члени російського парламенту також не заперечуватимуть проти цієї пропозиції".

Асамблея визнала, що "обстріл Цхінвалі грузинськими військами призвів до повномасштабних військових дій, що застосування важкого озброєння і касетних боєприпасів, хоча і на своїй території, було непропорційне застосування військової сили Грузією і тому є порушенням міжнародного права і зобов'язань вирішувати конфлікти мирним шляхом".

Але разом з тим вона  вважає, що "російський контрудар рівною мірою не відповідає принципам пропорційності й міжнародного гуманітарного права і є порушенням принципів Ради Європи". "Ці дії, - зазначається в резолюції, - призвели до окупації значної частини території Грузії і становлять спробу Росії розповсюдити свій вплив на держави "ближнього зарубіжжя". У цьому контексті Асамблея закликала Росію анулювати визнання незалежності Південної Осетії і Абхазії і "повністю поважати незалежність і територіальну цілісність Грузії, включаючи принцип непорушності її кордонів".

"Асамблея визнає, що початок війни 7 серпня 2008 року міг носити несподіваний характер, але при цьому вважає, що війна стала результатом серйозної ескалації напруженості, що супроводжувалася провокаціями і, як наслідок, погіршенням  стану в галузі безпеки, що почалося задовго до цього. Не були зроблені кроки з метою зниження напруженості, і обидві сторони конфлікту зробили вибір на користь можливості військового втручання, що Асамблея вважає неприйнятним", - зазначається в резолюції.

Чи варто говорити, що обидві сторони результатом залишилися незадоволені. Глава російської делегації в ПАРЄ, голова думського комітету у міжнародних справах Костянтин Косачєв заявив, що положення резолюції однобічні і політизовані. Він звернув увагу на "величезну кількість фактологічних неточностей і юридичних нісенітниць" у схваленому ПАРЄ документі. Зокрема, глава делегації висловив співчуття у зв'язку з тим, що були відхилені пропозиції внести до резолюції посилання на план Медвєдєва-Саркозі. Разом з тим він назвав успіхом російської парламентської дипломатії фактичне визнання Асамблеєю факту розв'язування Грузією військових дій проти Осетії. "Проте на цьому об'єктивність закінчується, а контрдії Росії надалі оцінюються однобоко і упереджено", - констатував Косачев.

Природно, що і Грузія (принаймні, Михайло Саакашвілі) чекали іншого. Якщо і не виключення Росії з Ради Європи, то хоча б якихось  жорстких дій щодо Москви. Скажімо, глава грузинської делегації в ПАРЄ Георгій Габашвілі, виступаючи в дебатах, назвав цинічним твердження російських колег, що саме російська сторона зробила все для захисту своїх громадян у Південній Осетії. "Російські війська зайшли до Абхазії, а це 250 км від Південної Осетії, і бомбили Тбілісі, це теж дуже далеко від зони конфлікту", - сказав Габашвілі. Дипломат підкреслив, що Грузія вимагає виведення російських військ зі своєї території, анулювання визнання Південної Осетії і Абхазії, повністю виконання міжнародних угод і визнання необхідності присутності міжнародних сил в зонах конфліктів.

Маленька довідка

Рада Європи - найстаріша в Європі міжнародна політична організація. Її основна заявлена мета - побудова єдиної Європи, що ґрунтується на принципах свободи, демократії, захисту прав людини і верховенства закону.

Раду Європи не слід плутати з Європейською Радою і Європейським Союзом - це абсолютно різні організації, причому Європейська Рада є внутрішнім інститутом Європейського Союзу.

Складається з Комітету міністрів, Парламентської Асамблеї, Європейського суду з прав людини, Конгресу місцевих і регіональних властей Європи і Секретаріату. При цьому Комітет міністрів є керівним органом, а ПАРЄ - консультативним, приймаючим резолюції і рекомендації на основі доповідей, що готуються депутатами.

* * *

Чесно кажучи, гучна сесія ПАРЄ залишила дивне враження зовнішньої правильності при повному внутрішньому безглузді.

Перше. Загальний посил ("всі козли") абсолютно правильний: Саакашвілі не слід було лізти в Цхінвалі з танками і "градами", Росії не слідувало довго і наполегливо провокувати Грузію і вдиратися  на її територію. І тут навіть не важливо, чи дійсно до моменту початку вторгнення грузинських солдатів до Південної Осетії там вже знаходилася 58-а російська армія або це винятково  видумки Михайла Миколайовича. Важливий факт: Рада Європи, декілька років спостерігаючи абсолютно відкритий конфлікт Москви і Тбілісі, не змогла запобігти збройному конфлікту між двома своїми членами.

Друге. Проведення "незалежного міжнародного розслідування" конфлікту позбавлене якого-небудь практичного сенсу. Це чиста політика: ось, мовляв, як ми об'єктивно намагаємося у всьому розібратися. Але можна не сумніватися, що першим же каменем спотикання стане склад слідчої комісії. Чи повинні туди входити сторони конфлікту - Росія, Грузія, Південна Осетія? Якщо не вони, то хто - єврочиновники, співробітники ООН, Червоного Хреста, Міжнародної амністії, HRW, Усесвітньої ліги сексуальних реформ? Очевидно, що будь-який варіант не влаштує як мінімум одну зі сторін. Далі. Допустимо, склад комісії вдалося погодити, і вона приступила до роботи. Я абсолютно впевнений, що і росіяни, і осетини, і грузини покажуть "слідчим" тільки те, що визнають за потрібне. Більш того, до того моменту, коли комісія дістанеться до Цхінвалі або Горі, там цілком можна влаштувати парочку барвистих інсталяцій, скажімо, згорілих грузинських або російських БТР та іншого мілітаристського непотребу.

Третє. Чиновники і делегати ПАРЄ (втім, як і ЄС, НАТО, G8) останнім часом займаються абсолютно безглуздими справами схожими на виведення тарганів на стрімко тонучому "Титаніку". Адже як уже писали, здається, всім на світі, абсолютно очевидно, що світ охоплений глибокою системною кризою, боротися з якою треба радикально, повністю міняючи весь звичний устрій. Тому немає сенсу намагатися вирішити кожен локальний конфлікт на кшталт Косова чи Кавказу (та пробачать мене грузини з осетинами), треба думати про те, як зробити подібні конфлікти неможливими в принципі - будь то Кавказ, Памір, Африка або Крим. На жаль, поки всі міжнародні організації вважають за краще проводити зустрічі, форуми, сесії, асамблеї в надії, що якось вирішиться саме по собі. Але ж не вирішиться...