Соціальний конфлікт як наслідок відсутності державної політикиРЄ вирішила почекати
Принаймні, до січня. На своїй зимовій сесії 2009 року ПАРЄ, швидше за все, знову повернеться до питання про причини і наслідки війни між Росією і Грузією
Повернеться, якщо матиме в своєму розпорядженні потрібний об'єм детальної інформації. А поки Асамблея сказала все, не сказавши, по суті, нічого. У своїй підсумковій Резолюції ПАРЄ закликала держави до проведення незалежного міжнародного розслідування обставин російсько-грузинської війни. Такий "результат" дводенних дискусій на тему кавказького конфлікту на осінній сесії, що завершилася в Страсбурзі.
По правді кажучи, не зовсім зрозуміло: якщо не досить даних, а ті що є, як самі європейці стверджують, - суперечливі і спірні, навіщо тоді затівати такі масштабні дебати? Ні, питання російсько-грузинської війни варто було винести на осінню сесію ПАРЄ. Але, можливо, не претендувати на таку надмасштабність. Чому одразу не акцентувати - потрібно провести додаткові розслідування, бо інформації замало?.. Може, ПАРЄ захотілося ще раз промацати Росію? Адже Резолюція, прийнята Асамблеєю після всіх дискусій, мало що прояснює в сенсі ставлення Європи і, зокрема, Ради Європи до недавніх подій на Кавказі.
Факти, пишеться в Резолюції, пов'язані з початком війни між Грузією і Росією, є суперечливими. Ось так. Тому суть виклали максимально гнучко: "... і Грузія, і Росія порушили принципи і цінності Ради Європи, як і свої зобов'язання з врегулювання конфліктів мирними засобами". І головна фраза Резолюції: "Відповідальність за порушення прав людини і гуманітарного права несуть обидві сторони". Ось і весь підсумок дебатів. Обидві сторони! Ось де "європейська гнучкість". І Грузію не образили, і Росію не відштовхнули. Адже за півдня до цього ПАРЄ збиралася позбавити Росію права голосу в Асамблеї. Але наступного ж дня оголосила, що винні обидві сторони. Ось у кого потрібно повчитися "гнучкості" і дипломатії! Ось вже "попрацювали" зі своїми європейськими колегами росіяни! Що тут сказати? Сhapeau!
По суті, сесія була більш ніж прогнозована з першого ж дня її роботи. Не дивлячись на те, що Бюро ПАРЄ у понеділок таки вирішило винести в зал питання про позбавлення делегації Федеральних Зборів РФ права голосу в ПАРЄ. Але мало хто сумнівався, що росіян залишать в ПАРЄ зі всіма необхідними повноваженнями. Не така країна Росія, щоб з нею от так просто... А щодо війни на Кавказі, так було теж зрозуміло, що ніхто нічого в ПАРЄ з цього питання конкретного не скаже. Чому? Та тому, що поки там ніхто нічого конкретного із цього приводу просто не знає. Одні лише домисли, підігріті щоденними демонстраціями то грузин, то осетин і абхазів через дорогу від Палацу Європи.
Результат першого голосування росіян не розчарував. Ще б - з 144 присутніх в залі ПАРЄ парламентаріїв проти позбавлення Росії права голосу в ПАРЄ проголосувало 114 осіб. Лише 20 були "за". Це - вся делегація Грузії і, переважно, депутати Польщі й Естонії. Участь у голосуванні брали й українці. Оксана Білозір утрималася. Сергій Головатий, Сергій Кивалов, Володимир Вечірко, Іван Попеску, Євген Мармазов були проти позбавлення Росії повноважень у ПАРЄ. "За" виступили тільки двоє - представники БЮТ Григорій Омельченко і Олена Бондаренко. Росіянам цифри на табло тільки додали упевненості в їхній правоті.
Олексій Островський, голова Комітету Держдуми Росії у справах СНД і зв'язкам із співвітчизниками:
ПАРЄ - жахається себе самої
- Я вважаю, що в рамках цієї сесії ПАРЄ російські парламентарії мали дуже хорошу можливість донести правду до наших колег - членів Асамблеї. І очманілі західними ЗМІ і дезінформовані повністю в серпні цього року європейські парламентарії почули від нас слова правди. Вони почули, що ж саме було здійснено в Південній Осетії. Почули про той геноцид, який був вчинений щодо осетинського народу. І я упевнений, що Асамблея жахнулася себе самої. А саме - жахнулася від того, що всі останні тижні підтримувала позицію варварського режиму, якому не місце на європейському континенті в ХХІ столітті.
А те, що російську делегацію не позбавлять повноважень в ПАРЄ, для мене було спочатку очевидно. Я розумів, що Асамблея не піде на поводі у політичних провокаторів, які намагаються заробити собі ім'я в політиці на тлі загострення відносин з Російською Федерацією. На жаль, такі політики в Асамблеї присутні. Вони представляють, в першу чергу, країни Східної Європи, які як і раніше продовжують політику вислуги перед своїми заокеанськими господарями.
Що цікаво, представники делегації Грузії, які проголосували проти Росії, загострювати ситуацію зайвий раз теж якось не хотіли. Не всі, звичайно ж. Але багато хто говорив про те, що без переговорів і діалогу далеко, як не крути, а не заїдеш.
Лаша Жванія, голова Комітету парламенту Грузії із зовнішніх зв'язків:
Росія ізолює себе від світу
- Будь-яка війна - це завжди війна. Але після будь-якої війни всім сторонам доводиться сідати за стіл переговорів. І чим швидше це відбувається, тим краще для всіх. А в даній ситуації це краще буде для самої Росії. Тому що Росія своїми діями ізолює саму себе. Ми це бачили в Торонто два тижні тому. Ми це бачимо в різних міжнародних організаціях. Ми це бачимо і в Раді Європи на нинішній сесії, коли обговорюється російсько-грузинське протистояння.
Отже для Росії, для цієї величезної країни, було б краще всього не ізолювати себе від міжнародного співтовариства, а сісти за стіл переговорів і повернутися в нормальне русло міжнародних відносин.
Приблизно так само вважали і європейські парламентарії. Вони чудово розуміли, що без деталей, можливо, без ще одного ретельнішого розслідування причин і наслідків війни говорити про те, хто правий, а хто винен - однозначно передчасно. А тим більше передчасно когось позбавляти в ПАРЄ права голосу або, чого доброго, взагалі виступити за виключення з Ради Європи.
Тадеуш Івінський, член Комітету Сейму Польщі з міжнародних справ:
Росія і Грузія повинні бути в ПАРЄ!
- Для нас, представників Ради Європи, найважливіше, щоб тут утримати і російську, і грузинську делегації. Я проти якого-небудь виключення. Ви знаєте, що були пропозиції не затверджувати повноважень ні російської, ні грузинської делегації тут, в ПАРЄ. Але я упевнений - вони повинні бути тут! Повинні бути в Раді Європи, особливо - в ПАРЄ. Адже це окрім ОБСЄ - єдина організація, де Росія і Грузія є повноправними членами. Це може слугувати хорошою платформою для діалогу в майбутньому.
Здається, Рада Європи дещо запізнилася зі своєю реакцією на те, що відбувалося на Кавказі. Здається, як організація в цілому, Рада Європи не відреагувала досить швидко на цю ситуацію, як це було раніше, припустимо, у випадку з конфліктом у Чечні.
Почула на цей раз Рада Європи і голос російської опозиції. Ці гості РЄ не приховували, що проблема тут набагато глибше. Вони звинувачували російську владу у всьому, в чому тільки можна звинуватити. А оскільки немало питань до них були від українських журналістів, то вся картина віртуозно екстраполювалося на відносини Росії й України. Не дарма ж свого часу про колишнього прем'єра РФ Михайла Касьянова говорили, що він - один із яскравих парламентерів і дипломатів, що відчувають ситуацію задовго до, власне, її виникнення.
Михайло Касьянов, лідер партії "Народ за демократію і справедливість":
у Росії - "ціннісний розлам"
- Скажу вам однозначно: не кращі часи наші країни в своїх відносинах сьогодні переживають. Це так. І багато в чому тут, звичайно ж, провина Російської Федерації. З тієї простої причині, що Україна, або ж, принаймні, значна частина керівництва України, продовжує дотримуватися (і це радує всіх нас) фундаментальних цінностей, які об'єднують всіх нас у Європі.
На противагу цьому російські власті повністю відмовилися від своєї прихильності цим цінностям. Російська Федерація, російські власті стали на шлях самоізоляції. Тобто існує такий собі "ціннісний розлам". У цьому і всі причини такої поведінки російських властей. Поведінки усередині країни. А сьогодні вже безкарність усередині країни переходить і в агресивні дії за кордоном. Причина - "ціннісною розлом". Російські власті, російські керівники не вірять в пріоритет прав людини і цивільних свобод. Звідси всі проблеми, які існують. Зокрема й у відносинах із Україною.
В українських керівників, політичних сил, звичайно ж, сьогодні серйозні внутрішні проблеми. Але ці проблеми властиві будь-якому нормальному демократичному суспільству. Суспільству, яке немов би доростає до зрілої демократії. І це нормально. Проблеми ці носять характер тимчасового періоду - періоду переходу. Ще раз пройдуть нормально вибори, і демократія стане в Україні нормою політичного життя. І Україна різко відрізнятиметься від Російської Федерації, якщо в Російській Федерації буде продовжений цей шкідливий для своїх національних інтересів політичний курс.
У результаті стало зрозуміло, що без проведення додаткового розслідування причин і наслідків російсько-грузинської війни справи не підуть. Росія і Грузія залишаться на своїх позиціях, а Європа - на роздоріжжі. Тому ПАРЄ погодилася: повнішу доповідь непогано було б мати вже на січневій сесії 2009 року. А ось тоді вже, можливо, і подумати, кого і за що покартати, кого і за що дорікнути, а кого й, можливо, позбавити права голосу в Асамблеї.
Іван Попеску, народний депутат України від Партії регіонів, глава делегації України в ПАРЄ:
ідеологічна війна продовжується
- Якщо буде додаткове вивчення ситуації, то, у результаті, буде більше і об'єктивної інформації. Оскільки зараз закінчилася така ось, скажімо, "гаряча війна". Вона те закінчилася, але продовжується війна ідеологічна, медійна тощо. Багато хто черпає інформацію з того ж CNN, який не завжди в такій ситуації є об'єктивним. Багато хто слухає, дивиться, читає ЗМІ Грузії або Росії. А самі розумієте, наскільки ці медіа об'єктивні.
У той же час в даній ситуації (і для ПАРЄ це дуже важливо) потрібно бути максимально об'єктивними. Це питання потрібно продовжувати обговорювати. І не тільки для того, щоб точно знати, що було. Але й для того, щоб не допустити повторення в інших місцях. Наприклад, не можна поставляти наступальну зброю туди, де є гарячі конфлікти. І особливо якщо вони є на території Європи, якщо вже ми говоримо про загальний європейський дім. Тому що це - безпека всіх нас, без виключення.
А те, що не було рішення про припинення повноважень російської делегації, то тут причина проста. Може, вона не найголовніша, але точно не маловажлива. Розумієте, Росія - найбільший донор Ради Європи. А зараз в Раді Європи існують проблеми з фінансуванням окремих органів, проектів тощо. А Росія дає все-таки 12 відсотків до бюджету Ради Європи. Одна лише Росія з 47 членів дає таку суму! І платить вона до бюджету Ради Європи справно.
Головне - Раді Європи потрібна і Росія, і Грузія для того, щоб ці країни були разом тут. Якщо навіть вони не вступатимуть у безпосередній діалог, то коли депутати однієї країни виступатимуть у залі Асамблеї, інші будуть просто вимушені їх слухати. А в цей час члени ПАРЄ якраз і уточнять для себе ті нюанси конфлікту, про які, можливо, і не чули ніколи.