Країні потрібен Президент!?

Автор: Олена БилімФото: ІнтерМедіа консалтинг

Але в світлі останніх подій, коли з вуст прем'єра прозвучала фраза, що вона виступає за перетворення України в парламентську республіку, коли регіонал Олександр Єфремов заговорив про те, що процедура імпічменту Президента може стати реальною вже через три місяці, і коли є підстави вважати, що БЮТ і ПР можуть об'єднатися, щоб прийняти вигідні, в першу чергу для них, зміни в Конституцію, то слова Петра Симоненка видаються не такими вже і нереальними.

Дійсно, останнім часом все більше українців не розуміють роль президента в країні. Що він для неї, України, робить такого архікорисного? Якими вчинками і діями запам'ятався їм глава держави? Є листування з прем'єром (працюють-бо майже за 100 метрів один від одного!), накладання вето на закони, рекомендації Кабміну виділити гроші на ті чи інші цілі. Ну, зустрічі з главами держав, польоти в США, Францію (наш гарант навіть зобов'язав прем'єра Юлію Тимошенко проводжати його в аеропорт і на вокзал щоразу, коли він вирушає  в офіційні і робочі поїздки), вояжі по регіонах країни; зустрічі на вищому рівні. Що ще? Ось - участь у різних урочистих заходах! Що стали настирливими і смішними, якщо не сказати принизливими, регулярні звернення до глав інших держав про визнання Голодомору геноцидом. А також бджоли, пошуки артефактів трипільської культури та ініціація жахливих пробок в багатостраждальній столиці... Дійсно, навіщо нам такий президент?

З питанням, чи потрібний країні президент, кореспондент ІМК ("ІнтерМедіа консалтинг") вирішив звернутися до відомих українських політиків.

Народний депутат України від Партії регіонів Нестор Шуфрич вважає, що Україні потрібен президент, але... з обмеженим впливом на виконавчу владу:

- Думаю, що в Україні повинна бути посадова особа, яка представляє державу і грає активну роль у внутрішньополітичному житті країни, - виключно і тільки у тому випадку, коли виникає парламентська криза, і в цих умовах діє в жорстких рамках, виписаних Конституцією, без всяких "але" і доповнень.

Фактично ця посадова особа повинна у разі тієї чи іншої ситуації зробити конкретні дії, передбачені Конституцією, без можливості роздумувати, робити це чи ні. До речі, саме такі функції повноважень глав держав сьогодні виписані майже у всіх системах влади європейських країн.

Президент повинен бути обмежений у своїй можливості впливати на роботу виконавчої влади, а практично - він повинен бути позбавлений такої можливості. Можна по-різному оцінювати функції верховного головнокомандуючого, голови Ради національної безпеки, але знову ж таки, можна за президентом зберегти ці звання. При цьому реальні повноваження в першому випадку наповнюються при виникненні зовнішньої військової загрози, а роль голови РНБО повинні забезпечувати самі збори РНБО і реальне обговорення виникаючих проблем з ухваленням рішень виключно голосуванням особами, які введені до складу Ради Нацбезпеки згідно з законом, а не довільно президентом країни.

Цей перелік повинен бути чітким, зрозумілим, без можливості його розширення або виключення з нього конкретних людей за принципом посади. При цьому, виконуючи почесні функції глави держави в питаннях прийому глав іноземних держав, ухваленні вірчих грамот від іноземних послів, президент не повинен мати можливості впливу на зовнішню політику, що проводиться Кабінетом Міністрів України. Проведення внутрішньої політики неможливе без відповідних координацій із зовнішніми чинниками, і відповідальність за внутрішню і зовнішню політику в країні повинен нести Кабінет Міністрів України.

Безумовно, в цих умовах роль президента швидше почесна, свого роду роль арбітра. Але в даному випадку ми уникаємо будь-якого ризику двовладдя і бажання двом керувати однією країною. Хоча може бути, враховуючи своєрідну політико-психологічну ситуацію в Україні, було б ефективніше на даному етапі ліквідувати цю посаду, а почесні функції розподілити між спікером і прем'єр-міністром України.

Лідер КПУ Петро Симоненко упевнений, що президент Україні не потрібний - дорого!

- Скорочення посади президента зможе заощадити державі істотні кошти. Наприклад, на 2008 рік практично на все обслуговування президента бюджетом передбачено 1,2 млрд грн, а наступного року уряд пропонує в бюджеті виділити на ці цілі вже 1,6 млрд грн.

Я вважаю, що сьогодні слід було б подумати взагалі про ліквідацію як посади президента, так і нікому не потрібного Секретаріату, який намагається перетягувати на себе повноваження й уряду. А це несе загрозу для керівництва державними процесами, і це загроза для розвитку нашої держави.

Народний депутат України від БЮТ Степан Курпіль висловив думку, що президент потрібен, але не той, який зараз керує країною:

- Я негативно ставлюся до ініціативи позбавити країну такої посади. За ситуації, коли в країні спостерігаються різні політичні спекуляції на питаннях, які роз'єднують країну, коли спостерігаються напружені відносини з Росією, коли звучать заяви деяких російських політиків, які висувають нам територіальні претензії, коли на нашій території розміщені військові бази іноземної держави, ліквідовувати посаду президента, який за Конституцією є гарантом суверенітету країни, гарантом прав і свобод громадян, - це було б абсолютно злочинно.

Не можна Україну ставити на один щабель - парламентський, потрібно, щоб був баланс сили в політиці, у владі. Чітко збалансовані президентські повноваження і повноваження парламенту можуть якраз гарантувати стабільність розвитку держави, а перекіс в один чи інший бік може становити для держави колосальну загрозу.

Якщо хтось неефективно працює на тій чи іншій посаді, то це не повинно стати причиною ліквідації такої посади. І не важливо, що це за посада - менеджера, прибиральниці або президента. Просто потрібно замінити людину на цій посаді. Що стосується президента, то для цього існують вибори. Якщо глава держави виправдав довіру своїх виборців, то, звичайно, вони його виберуть на другий термін, якщо ні - буде хтось інший.

Народний депутат України від Партії регіонів Олена Бондаренко вважає, що потрібно якщо не відмінити "президентство" в Україні, то істотно знизити його вартість:

- У світлі того безладу, що у нас відбувається чотири роки підряд, може, це (ліквідація посади президента. - ІМК) і є виправданням для розв'язання або для ліквідації максимальної кількості політичних конфліктів між гілками влади.

Але насправді, найбільш реальним і оптимальним виходом з цієї ситуації було б наступне: істотно знизити "вартість" президентського крісла і міністерських портфелів зокрема. Україна до цих пір не завершила конституційну реформу, яку планувала завершити дуже давно. Реально місцеве самоврядування,  місцеві ради не отримали фактично з прав і повноважень, за великим рахунком, нічого, а обов'язків у них залишилася максимальна кількість.

І в даному випадку правильним виходом із ситуації було б продовження конституційної реформи, потрібно наділити максимальною кількістю повноважень і прав органи місцевого самоврядування, тим самим, позбавивши частини повноважень центральну владу у вигляді президента і Кабміну. Тоді буде менше спокуси у політичної еліти боротися за ці пости тільки унаслідок того, що вони не гратимуть таку архіважливу, архістратегічну роль у державі, яку грають зараз.

Народний депутат України від блоку НУ-НС, представник партії "Народний Союз "Наша Україна" Андрій Парубій не уявляє нашу країну без глави держави:

- Це повний абсурд, який не тільки суперечить Конституції, але суперечить і загальнонародному сприйняттю. І сьогодні різні соціологічні служби показують, що більшість українців вважають, що країна повинна бути президентською або президентсько-парламентською республікою. І тому в даному випадку позиція комуністів, які хочуть позбавитися від посади президента, виглядала б смішно, якби останнім часом не набула такого поширення у фракції Юлії Тимошенко, а потім і в Партії регіонів.

Звичайно, в такому поєднанні ця ідея - зміни Конституції і ліквідація або нівеляція посади президента - стає загрозливою. Але я сподіваюся, що ця ідея не буде проведена у Верховній Раді й не набере достатньої кількості голосів. А саму ідею я вважаю антинародною, бо народ проти неї.