Володимир Лановий: ми втратили час і розвалили кредитний ринок

Автор: Наталія ЯрцеваФото: ІнтерМедіа консалтинг

Жити стає все складніше - тепло, вода, проїзд, продукти дорожчають день за днем. "Буде ще гірше", - вже не жартують економісти. Президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий в інтерв'ю ІМК ("ІнтерМедіа консалтинг") пояснює чому.

- Володимире Тимофійовичу, експерти констатують зниження вливань інвестицій в українську економіку. Як це пов'язано з політичною кризою?

- Безпосередньо. Великим іноземним інвесторам, які вкладають гроші у розвиток виробництва і роблять тривалі інвестиції, необхідна політична стабільність, політичні гарантії будівництва в Україні економіки на західних юридичних принципах. Крім того, їм необхідна політична і управлінська культура. Вони просто без цього не можуть!

А все це починається з позиції, займаної керівництвом держави. Пригадаєте, коли в Україні прийшло до влади керівництво прозахідного типу, тоді до нас і пішли багатомільярдні інвестиції. До цього було максимум 800-900 млн інвестицій в рік. Зараз же, коли постійний розбрат продовжується, інвестиції падають.

- Російсько-грузинська війна і її оцінка нашими політиками на ситуацію впливає?

- Коли після російсько-грузинської війни одна, друга і третя парламентські фракції почали підтримувати російську позицію, то іноземці отримали чіткий сигнал, що в політиці у нас більшість не західно-орієнтованих сил. Висновок для них очевидний: потрібно трохи почекати, подивитися, чи це так, чи просто тимчасове явище? Вектори європейської інтеграції реальні чи все ж таки відбудуться політичні зміни в керівництві держави, які цей вектор загальмують? Насправді на поведінку європейських інвесторів найбільше впливають навіть не перманентські перевибори, а зміна векторів в поглядах основних політичних гравців.

- Існує думка, що чим менше політики "влізають" в економіку держави, тим для неї краще. Чи це так?

- (Посміхається). Це все відносно. Як немає абсолютних істин в нашому житті, так само немає їх і в економіці. Якщо економіка досконала з погляду виробництва сучасної інфраструктури, послуг і якості товарів, то певний час вона може розвиватися без втручання держави.

Але якщо економіка в кризі (а криза - це невідповідність виробництва потребам споживання, коли заводи випускають продукцію, а вона не купується і не продається), то ситуація зовсім інша. Не секрет, що у нас більшість галузей пережили кризу і, чого гріха таїти, не тільки не можуть нормально працювати, а просто зупиняються. Це дуже глибока криза, що вимагає втручання держави. Тому що самі підприємства з цих криз не вийдуть. Вони просто можуть розвалитися і повністю зникнути.

- Володимире Тимофійовичу, але ми ж не в печерну епоху живемо. Ви навмисне згущуєте фарби?

- За допомогою еволюційних ринкових механізмів можна вийти на інші продуктивні структури, на інші технології. Це буде дуже довгий шлях. Але державні інструменти - концентрація ресурсів державою, фінансові, майнові ресурси, створення інших фондових ринків, ринків цінних паперів - можуть змінювати структуру економіки швидше, ніж ринок здійснить цю реконструкцію еволюційно. І в цьому роль держави. Навіть у сучасному світі.

- Можна практичний приклад на підтвердження сказаного?

- У США, наприклад, можна почекати і подивитися, як вестимуть себе підприємства, банки, страхові компанії, іпотечні фонди, що оголосили себе банкротами. Чи будуть вони зважати на людей, які працюють на підприємстві, чи вчинять зовсім по-іншому? Чи зберуть вони по копієчці і створять все ж таки якийсь пул, який зможе покрити 50-100 млрд доларів збитків цієї компанії? І коли це буде? Не забуваймо, що рівень економіки там такий, що вони можуть собі це дозволити, а ми ні.

От чому зараз економісти всіх країн називають Америку недобрими словами і волають на всю, що США зараз збирає євро-долари? Та вони просто ресурси зараз концентрують і швидко реструктуризують фінансовий сектор. І в нас могло бути так само, якби Нацбанк підняв розрахункову ставку і обмежив видачу зайвих грошей в економіку, як тільки у нас почалася інфляція. Банки б зреагували, свої процентні ставки б підняли, почали ретельніше працювати з клієнтами - не давали б кредити кому попало. Але Нацбанк сидів і мовчав. Тепер, коли грошей в банках не стало, вони самі підняли ставки до 25-30%. Але час ми втратили і кредитний ринок розвалили. Тому що Нацбанк не втручався.

Резюмую: коли економіка в кризі, потрібно збільшувати роль держави, коли підйом економіки - більше приватизації проводити, більше денаціоналізації, приватний сектор, одним словом, випускати. Коли криза, навпаки, варто щось націоналізувати, щоб зберегти.

- Жодна економічна реформа, яких анонсувалася велика кількість, так і не була доведена у нас до кінця. Які реформи зараз необхідно провести терміново?

- Розумієте, проблема в тому, що у нас в державі немає конкурентного ринку в принципі. Ним ніхто не займається. Так, ми провели часткову приватизацію, у нас все ще залишаються досить серйозні потужності на державному ринку. Але механізмів конкуренції так і не виникло. У цьому корінь зла.

А коли немає конкурентних ринків, бізнесу не потрібно займатися оновленням своїх виробництв, технологічними новаціями і оновленням продуктів більш якіснішими. Тому що прибуток і так є за рахунок становища на ринку. Навіщо приватному власникові оновлювати застаріле виробництво, якщо у нього немає конкурентів?

А далі - все по ланцюжку: немає інвестицій, інвестиційних фондів, накопичувальних фондів, пенсійної реформи. Чому немає таких фондів? Тому що податкова система не та, немає обов'язкових відрахувань, немає пільг для тих, хто відраховує до накопичувальних фондів. Відповідно, галузі народного господарства нормально не фінансуються. Крім того, у нас є галузі, в яких взагалі кінь не валявся...

- Сільське господарство, наприклад...

- Правильно. Воно як було радянським, так і залишилося. Ніхто свою продукцію, окрім мішка картоплі на місцевому ринку, продати не може. Що відбувається? На місці скуповують, навмисно занижуючи ціну, а в місті продають втридорога і отримують надприбутки. В результаті сільське господарство розвалюється і загниває. Люди ж витрачають все більше і більше грошей на продовольство, яке у нас тепер коштує дорожче, не тільки ніж у США, але навіть ніж в країнах Європи. Ось до чого призводить відсутність реформ. А в нас, по суті, економіка ще не стала цивілізованою, європейською і конкурентною.