Юрій Костенко: Тимошенко не вдасться обдурити виборця

Автор: Наталія ЯрцеваФото: ІнтерМедіа консалтинг

Якщо дрібні політичні партії, що входять до фракції НУ-НС, готові повернутися в обійми БЮТ, то «Наша Україна» вустами В'ячеслава Кириленка демонструє принциповість і напористість в коаліційних переговорах.«Повернемося, але якщо ви зробите так, як ми хочемо», - диктують вони свої умови.Українська народна партія принципова не менше ніж НУ. Хоча більш дипломатична.

- Юрію Івановичу, навіщо НУ-НС знову створювати коаліцію з БЮТ, якщо ви вже один раз з неї вийшли?

- Умова створення коаліції - чіткі пріоритетні завдання для продовження роботи демократичної більшості. Просто так вдавати, що ми демократи, а нічого демократичного в країні не відбувається - ні в економіці, ні в державній політиці, ні в стандартах демократичних європейських, - це обман виборців. Така моя особиста точка зору. 

- Чи можлива відтворена демократична коаліція, хай і в розширеному за рахунок Володимира Литвина форматі?

- Моя особиста точка зору - навряд чи це можливо. Вона може бути тільки ситуативною коаліційною більшістю - до президентської кампанії. Після президентської кампанії все одно будуть зміни або у складі коаліції ВР, або взагалі нові парламентські вибори.

Президентські вибори стануть вододілом, який знову поділить політичні переваги між Ющенком і Тимошенко. Знову ж таки, коаліція, яка буде не здатна висунути одного кандидата на посаду Президента, - недієздатна. Але це аспекти, які не грають вирішальної ролі.

- А що тоді має «вирішальну роль» для створення коаліції?

- Сьогодні про демократичну коаліцію знову говорять тому, що ціна перетворень, які можуть зробити разом БЮТ і ПР, дуже висока. Маючи конституційну більшість і не маючи за собою нічого, що стосується державного інтересу, національного інтересу, а керуючись виключно бізнес-інтересами, вони можуть принести дуже багато шкоди для розвитку державності. 

От чому багато наших політиків, жахаючись того, що може статися, прагнуть повернути фракцію до вчорашніх союзників, які сьогодні стали опонентами.

- Ви говорите «політики прагнуть повернутися до демократичної коаліції». Ви особисто цього не хочете?

- Мені здається, що потенціал домовленостей між БЮТ і ПР значно вищий, ніж потенціал відновлення коаліції у складі трьох фракцій. Це перше.

Друге. На превеликий жаль, незважаючи на те, що у нас є коаліційна програма з БЮТом, велика частина того, що в ній записане, в плані принципових питань, дуже далека від позиції Блоку Юлії Тимошенко. Невелика частина депутатів з патріотичного табору на ухвалення рішень у фракції БЮТ не впливають. Тому дуже важко сподіватися, що ми можемо, відновивши коаліцію, щось реальне зробити або чогось реально досягти, змінивши державну політику на користь українства, що є основою цієї держави, на користь європейського вибору.

З іншого боку, завжди потрібно враховувати баланс - що гірше. Якщо сьогодні нова коаліція БЮТ і ПР може скасувати взагалі всю євроінтеграцію, то демократична коаліція навіть в млявому вигляді все ж таки краще. Але, здається, найкращий вихід - нові вибори. 

- У такому разі, з ким ви підете на дострокові вибори?

- Це окрема тема. По-перше, якими будуть ці вибори? Якщо їх проводитимуть на чинній законодавчій базі - це одна ситуація. Якщо буде піднятий прохідний бар'єр до 10%, то це зовсім інша ситуація. Але при будь-якому розкладі головною ідеєю цих позачергових виборів буде «хто за Україну, хто проти України».

Причому, незважаючи на велику майстерність Юлії Тимошенко, їй вдруге не вдасться обдурити виборця ні українськими вдяганками, ні зачіскою. Я говорю зараз про глибинні речі, які український виборець ніколи Юлі не пробачить. Це і відмова від Європи, і поворот у бік Росії і російських інтересів, і тема національної безпеки.

Це і є ті ключові тези, на яких будуватиметься принципова відмінність позиції БЮТ і проукраїнських сил. Як ці сили будуть оформлені - умовно, в Блок Віктора Ющенка, наприклад, чи декілька колон - питання менш важливе. Головне, що вододіл буде саме в тому, проукраїнська це політична сила чи фактично проросійська політична сила.

- Юрію Івановичу, про яке змагання ви говорите, якщо рейтинги Ющенка і рейтинги Тимошенко, що навіть впали, - річ незіставна. Причому Ющенко далеко позаду...

- Стратегічна мета Президента Ющенка - вивести Україну на європейський рівень, принципово інший рівень державної політики і, очевидно, принципово інший рівень життя. Ця його стратегія Україні дуже потрібна.

Адже державна політика в Україні ніколи не будувалася на національному інтересі. Це була другосортна, третьосортна політика, фактично обслуговування інтересів сусідньої держави - Росії. Всі 17 років так було. Тому, відповідаючи на ваше питання, скажу, що Ющенко піде на вибори для того, щоб Україна мала українську перспективу. 

Якщо говорити про інших потенційних кандидатів на посаду президента, то такій проукраїнській позиції, як у Ющенка, ні в кого іншого немає. Решта або дуже гнучкі і поступливі, готові, у своєму бажанні зайняти якесь крісло, шматками роздавати територію України і її суверенітет, або зовсім непоступливі.

Сьогодні шансів у Ющенка немає. З іншого боку, до президентських виборів ще є час. І так як дуже швидко розвиваються політичні події в Україні, то дуже багато всього може змінитися і у ставленні до політиків і політики. Приклад - ситуація в Грузії. Михайло Саакашвілі, незважаючи на повторний виграш на президентських виборах, мав дуже низький рейтинг. І його критикували і люди з найближчого оточення, і опозиція - як зараз Ющенка. Але як тільки виникла загроза для державності Грузії, всі об'єдналися навколо президента Саакашвілі. То ж і в Україні зараз є загроза державності і територіальній цілісності країни. Тому всі, принаймні проукраїнські, сили повинні об'єднатися навколо того, хто цю державну політику здатний проводити, а не навколо того, хто політику завтра трансформує виключно у своїх інтересах, здаючи національні інтереси країни.