Олександр Попов: мороз запитає суворо

Автор: Сергій КомісаровФото: ІнтерМедіа консалтинг

Не дивлячись на те, що до офіційного старту всеукраїнського опалювального сезону-2008 залишається ще декілька тижнів, на Волині і в Івано-Франківській області вирішили почати його дещо раніше, ніж зазвичай.

А ось власті Кіровоградської області заявили: опалювальний сезон у більшості районів - під знаком питання. Плавно «в'їхати» в цей процес зможуть лише ті підприємства ЖКГ, які здійснюють опалювання будинків за рахунок індивідуальних газових котельних або з використанням вугілля. Загалом же ця область має великі борги.

Проблеми із заборгованістю є ще в декількох областях України. Наприклад, у Вінницькій і Харківській.

Компанія «Газ України» звертається - вже вкотре - до боржників: заплатіть добровільно, інакше проблеми з подачею газу виникнуть обов'язково. Якщо ж борги залишаться, постраждають мешканці будинків.  

Про те, що проблеми з опалюванням цієї осені виникнуть обов'язково, ще недавно передрікав міністр Олександр Попов.

З тієї пори немало води витекло, а віз з нормалізацією житлово-комунального господарства і нині там.

Чому так відбулося, кореспондент ІМК («ІнтерМедіа консалтинг») поцікавився у міністра ЖКГ опозиційного уряду, народного депутата України (ПР) Олександра Попова.

- Житлово-комунальний комплекс - це складне господарство. Про те, як сполучені його «шестерінки», як здійснює свій рух цей величезний багатоступінчастий механізм, пересічні громадяни часом навіть і не здогадуються. Люди хвалять або лають комунальників за наслідками їх роботи.

Так от, сьогодні ці результати зовсім не блискучі. Якщо хтось з посадових осіб сьогодні спробує довести мені, що український ЖКГ на всі сто відсотків готовий до нинішньої зими, я відповім прямо: це, м'яко кажучи не відповідає реальній ситуації.

Тут є два моменти, на які варто звернути увагу.

По-перше, це стан галузі. Сьогодні зношеність основних фондів житлово-комунального господарства знаходиться в межах 25-35 відсотків. Причому і в теплоенергетиці, і у водопровідно-каналізаційному господарстві одночасно.

- Про що це свідчить?

- Це свідчить про те, що це старе устаткування. Воно схильне до корозії. А тому схильне до аварійних ситуацій. Звідси -  великі втрати тепла і води (за мірками європейських держав, де не звикли розбазарювати енергоресурси), які надходять у житла наших громадян через інженерні мережі.

Все це створює ґрунт для того, що у будь-який момент, на жаль, в будь-якій точці України можуть виникнути аварійні ситуації.

Й інший, не менш істотний момент. Я проаналізував, як минулого і цього року оновлювалися основні фонди ЖКГ, як проводилася заміна застарілого устаткування, як модернізувалися трубопроводи, як відбувалася заміна дахів на житлових будинках, як ремонтувалися ліфти. Так, якщо в 2007 році було освоєно 3 млрд 400 млн грн, то цього року - тільки 1 млрд 200 млн грн.

Арифметика проста: ми виходимо у грошовому виразі на мінус (!) 2 млрд грн. Тобто таким є недофінансування цієї галузі в цілому з боку державного бюджету. І, на мій погляд, навряд чи істотні зміни на кращий відбудуться до кінця поточного року.

- Це не могло не відбитися на підготовці комунальних підприємств на початок опалювального сезону...

- Поза сумнівом! І ось що впадає в очі. У 2008 році підготовка галузі до опалювального сезону відбувається за рахунок ініціативи комунальників на місцях - за рахунок місцевих бюджетів. Але не треба забувати, що в умовах зростання заробітної плати і виплат соціальних платежів ці бюджети, як правило, знаходяться у великому дефіциті. Ресурсів, що потрібно спрямувати, наприклад, на вирішення інвестиційних проблем в житлово-комунальному секторі, не вистачає.

Але є ще один дуже негативний чинник, який ударить безпосередньо по пересічних громадянах з початком опалювального сезону. Це зростання цін на газ. У поточному році він склав 27 відсотків. Уряд Юлії Тимошенко прийняв таке рішення.

Зростання цін на газ одночасно означає, що підніматимуться тарифи на житлово-комунальні послуги. Це неминуче. І виростуть вони, як мінімум, на 20 відсотків.

І ця хвиля зараз починає мати місце.

Тобто, з одного боку, ми маємо великі борги за газ, електричну енергію і гарячу воду до початку опалювального сезону, а з іншого боку,  населенню ніяк не вдасться «об'їхати» неминуче зростання тарифів на послуги підприємств ЖКГ вже цієї осені і зими.

Висновок напрошується сам собою: найближчим часом у громадян України будуть серйозні комунальні проблеми.

- Тобто Ваші якнайгірші припущення повністю збуваються?

- Виходить, так. Знаєте, я спочатку думав, що мають місце якісь помилки з боку діючого  уряду. Представники фракції ПР у Верховній Раді неодноразово зустрічалися з людьми з найближчого оточення Юлії Тимошенко, говорили з ними з приводу того, що потрібно змінити, щоб не відбулися такі прорахунки. Але виявляється, це така політика уряду - перекласти всі проблеми ЖКГ в частині фінансування на тариф, а значить - на плечі населення.

Чому я так стверджую? Тому що якщо ми візьмемо  Програму соціально-економічного розвитку країни наступного року і проект державного бюджету наступного року, то ми взагалі не побачимо там ніяких державних інвестицій в галузь ЖКГ. Взагалі не побачимо!

Це нонсенс. Адже раніше (наприклад, в 2005 році) уряд Юлії  Тимошенко різко зменшував об'єм фінансування галузі. Але щоб зводити його до нуля - такого ще не було.

- Олександре Павловичу, і які ж наслідки такої політики? Як це відіб'ється на рядових наших громадянах?

- Це реально свідчить про те, що за такий підхід до фінансування «комуналки» реально доведеться відбуватися нашим співвітчизникам. Міністри тіньового кабінету міністрів дуже стурбовані таким станом речей. Щоб попереджувати негативний розвиток у сфері ЖКГ в найближчій перспективі, я написав відкритий лист на  ім'я Юлії Володимирівни. Сподіваюся, на цьому тижні лист буде опублікований в газеті «Голос України».

Скажу чесно: особисто я не розумію такої політики. З одного боку, уряд Тимошенко розкручує гасло «Не для політиків, а для людей!», а з іншого боку - все виходить зовсім навпаки.

- А у Вас особисто є рецепт, завдяки якому можна було б «поставити на ноги» вітчизняне житлово-комунальне господарство?

- Такий рецепт у мене є. Тут потрібний системний, довгостроковий, зважений і прогнозований підхід держави до рішення наболілих проблем. Не можна це питання вирішити наскоком - за півроку або навіть за рік.

Повинна бути політика спадкоємності. Причому впродовж декількох років. І ще: людям, повірте, абсолютно байдуже, хто сьогодні біля керма нашої економіки. Головне, щоб це були професіонали, що вміють відповідати за свої слова.

У комітеті ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства і регіональної політики ми підготували близько 5 проектів Законів, які могли б істотно поліпшити ситуацію у вітчизняному житлово-комунальному господарстві. Приступили до обговорення головного документа - Програми реформування ЖКГ і його розвитку до 2014 року. Це стратегічний документ, який визначить частку фінансової участі і політику держави в наведенні порядку в комунальному господарстві. Механізм, запропонований в проекті цієї Програми, підштовхне уряд до активнішого пошуку інших джерел фінансування житлово-комунального сектора української економіки.

- А де їх шукати?

- Такі кошти є. Частково - у бізнесменів, частково - у місцевого самоврядування, частково - у населення. Потрібно об'єднати ці кошти, зробити так, щоб ці фінансові потоки працювали «в одній упряжці», на благо людей. Тоді, сподіваюся, вдасться відновити застаріле устаткування житлово-комунального комплексу.

- Скільки коштів знадобиться, щоб виправити положення?

- За підрахунками депутатів нашого комітету, мова йде про 100 млрд грн. Цих грошей вистачить, щоб стабілізувати ситуацію. Я не говорю, що ми  семимильними кроками одразу ж вийдемо на рівень європейських держав. Але за рахунок цих 100 млрд грн нам вдасться досягти головної мети: в Україні більше не повториться ситуація, в якій свого часу опинилися жителі злощасного Алчевська.

І наші співгромадяни не житимуть в умовах постійного стресу напередодні чергового опалювального сезону.