Анатолій Толстоухов: парламент “розкусив” задум Ющенка

Автор: Сергій КомісаровФото: ІнтерМедіа консалтинг

Браво, Олександре Сергійовичу, здорово сказано - на століття! Швидше за все, саме ці крилаті пушкінські рядки - життєве кредо патріарха вітчизняної політики, народного депутата України від фракції Партії регіонів Анатолія Толстоухова.

Доктор філософських наук, головний редактор журналів "Філософська думка" і "Практична філософія", почесний президент Фонду сприяння розвитку мистецтв, Анатолій Толстоухов тричі прикручував до лацкана свого піджака депутатський значок. Ставши депутатом Верховної Ради першого скликання в 1990 році, був вибраний колегами-парламентаріями секретарем комісії у справах молоді та спорту.

У 2002-2004 рр. потрапив у стіни найвищого законодавчого органу країни IV скликання за списком лояльного до президента Леоніда Кучми блоку "За єдину Україну".

З листопада 2007 року і по теперішній час співрозмовник ІМК ("ІнтерМедіа консалтинг") - народний депутат України ВРУ VI скликання від Партії регіонів.

Якщо взяти до відома, що між трьома депутатськими каденціями Толстоухову тричі довелося займати посаду міністра Кабінету Міністрів України (один раз - під керівництвом Валерія Пустовоїтенка і двічі - під керівництвом Віктора Януковича), то можна лише позаздрити його залізному гарту і витримці. Адже робота у вищих ешелонах влади - і особливо в нашій непередбачуваній реальності - не для осіб зі слабкими нервами.

Пригадаємо, що тільки коштувало Толстоухову його видворення з Кабміну під час "помаранчевої" революції: улюлюкання натовпу, бій барабанів під вікнами кабінету на Грушевського, вогнища, в яких згорали дерева і кущі Маріїнського саду в самому центрі столиці...

Але і це він пережив з філософською мудрістю: мовляв, і це пройде. І зараз серед явно напружених парламентаріїв, перезбуджених і екзальтованих, Анатолій Толстоухов виглядає спокійно і впевнено. Його не лякає гіпотетичний розпуск парламенту, яким погрожує гарант Конституції: мовляв, і це ми проходили.

Більше того, судячи з упевненої інтонації, з якою наш співрозмовник давав інтерв'ю, він абсолютно чітко знає: і в найближчій перспективі робота для нього знайдеться обов'язково.

Знайдеться, тому що спрацює багато разів перевірений принцип, на якому будується вся кінодраматургія знаменитої бондіади: "Професіонали не гинуть ніколи".

- Анатолію Володимировичу, чому в ці дні так багато суєти в парламенті? Чим схвильовані народні обранці?

- А ви хіба не здогадуєтеся? Парламентарії - в очікуванні змін. І не скидатимемо з рахунків того, що всі вони - люди. Всі народні депутати намагаються зрозуміти: що їм принесе завтра, на яких ролях опиняться після переформатування Верховної Ради? Хто - зі щитом, а хто - і на щиті.

- В очікуванні змін - не тільки народні обранці, але і міністри Юлії Володимирівни. Зараз у багатьох на слуху, що зміна караулу в Кабміні - неминуча. Ось розсердиться Віктор Андрійович на Юлію Володимирівну остаточно, візьметься за перо, підмахне Указ про відставку Кабінету Міністрів - і прости-прощай, сите міністерське життя... Одним словом, відставка міністерської команди леді Ю - це тільки питання часу.

- Так, виключати цього не можна. Нові міністри можуть замінити своїх колег. Але за однієї умови: якщо це рішення - коаліційне. А для цього в парламенті повинна бути коаліція. Про що Віктору Андрійовичу ні на хвилину забувати не варто.

Питання полягає в тому, що спочатку у Верховній Раді України повинна бути сформированна коаліція, а вже після цього можна говорити про новий уряд.

Я погано собі уявляю механізм, яким чином на зміну міністрам, що пішли, просто так, в порядку ротації, приходитимуть інші члени Кабінету Міністрів. Законодавчо такий механізм не прописаний.

Сьогодні можна ставити питання про переформатування парламентської коаліції, а можна - про те, який шлях буде вибраний всіма нами.

Хочу нагадати читачам ІМК, що минулого разу, розпускаючи Верховну Раду, Віктор Андрійович звинуватив парламентаріїв у політичній корупції. І розпустив його у зв'язку з тим, що могла сформуватися конституційна більшість.

В даному випадку в можливому (навіть із двох суб'єктів) форматі парламентської коаліції конституційна більшість апріорі присутня.

І якщо минулого разу на адресу народних обранців з вуст гаранта Конституції звучали докори в політичній корупції (сміється), то цього разу його звинувачення серйозніші. Нас звинувачують - ні багато, ні мало - в "антиконституційному перевороті", в "державному перевороті".

- Так, Віктор Андрійович на епітети останнім часом не скупився...

- Ми це теж помітили. Все це вимагає з боку депутатського корпусу певних дій, причому дій на рівні пред'явлених звинувачень. Якщо виходити з аналогії "тоді і "сьогодні", то повинен бути готовий проект Указу Президента про розпуск Верховної Ради України.

Поки ж ми, народні депутати, в очікуванні остаточного вердикту: що день прийдешній нам готує?..

Багато хто говорить, що парламент перебуває в ступорі. Дійсно, з цим важко не погодитися. Сьогодні український політикум, представники всіх партій і блоків стоять на роздоріжжі. Але все це більшою мірою приховано від очей виборців. Багато дій відбуваються за кулісами, таємна механіка переміщень політичних фігур мало кому зрозуміла.

Скажу більше: що відбувається насправді, часом не відають і самі учасники цього дійства. Сьогодні все вирішується на дуже вузькому п'ятачку, що зазначає тиску як зсередини, так і ззовні.

- Сьогодні багато політичних аналітиків стверджують: і Ваші політичні соратники, і Блок Юлії Тимошенко, і прихильники Віктора Ющенка, і Блок Литвина, і комуністи повним ходом готуються до позачергових виборів до ВРУ. Ви можете підтвердити чи спростувати цю інформацію?

- Ситуація в українській політиці така, що до виборів потрібно бути готовим перманентно...

- Як тут не пригадати крилату фразу: хочеш миру - готуйся до війни...

- Так. Тому щоб завтра тобі не піднесли "сюрприз", потрібно перебувати у стані - вибачте за метафору - напівфабрикату. Щоб, фігурально висловлюючись, за першою ж тривогою починати смажити "виборчі котлети". Далі пояснювати, що до чого, сподіваюся, не треба?

- Днями мені довелося бути присутнім на прес-конференції Надзвичайного і Повноважного Посла Росії в Україні Віктора Черномирдіна. Колеги-журналісти попросили його прокоментувати заяву Віктора Ющенка про те, що все, що сьогодні відбувається у Верховній Раді, - це змова Москви. Черномирдін відкрито висміяв цю заяву Президента України, сказавши при цьому, що події, які часто відбуваються сьогодні в нашій державі, знаходяться за гранню розуміння розсудливої людини. Анатолію Володимировичу, а що Ви думаєте із цього приводу?

- Я думаю, що сьогодні у Віктора Андрійовича є значно більше підстав пред'явити претензії Михайлу Саакашвілі, політичне хуліганство якого призвело до війни на Кавказі і дісталося аж до Банкової в Києві, ніж шукати "руку Москви" - в черговий раз. Причому шукає цю руку гарант Конституції там, де її немає, як, втім, і чорної кішки.

А вплив Росії на процеси, що відбуваються в політичному і економічному житті України, - був, є і буде. І чим далі - тим сильніший.

Скажу більше: посилення впливу Росії в найближчій перспективі відчуватиме не тільки наша держава, але і весь світ. Відбувається це тому, що Росія перетворюється на один із полюсів нового світопорядку, і не зазнавати цього впливу на собі, коли це трапиться, не зможе ніхто.