Блокам кранти?

Автор: Сергій ДойкоФото: ІнтерМедіа консалтинг

Таку точку зору висловив днями перший віце-спікер Верховної Ради Олександр Лавринович. На думку першого заступника голови українського парламенту, держава, таким чином, досягає відразу декількох стратегічних цілей. Основних Лавринович назвав три:

- Подібний захід підвищить відповідальність партій. Оскільки, вважає перший віце-спікер, у разі відсутності передвиборних блоків політичні сили втрачають можливість валити провину на недбайливих партнерів.
- Відсутність блоків спрощує завдання виборцеві. Оскільки, переконаний Олександр Лавринович, електорату буде простіше зрозуміти, за кого він голосує і з кого має право питати.
- Заборона на передвиборні блоки зробить політичний ринок прозорішим. І утруднить, на думку регіонала, процес торгівлі політичними партіями.

Якщо пригадати "кадровий склад" претендентів останніх парламентських кампаній, то очевидно - саме блоки партій брали в них найактивнішу участь.

Чергові вибори до парламенту 1998 року. Тоді вони проходили ще за змішаною виборчою системою: 225 депутатів обиралися в одномандатних округах, стільки ж ішло за списками партій і блоків. У тій кампанії брало участь 48 політичних партій і блоків. Серед них було 9 блоків.

Чергові вибори 2002 року. Та ж змішана система. На крісла в парламенті тоді претендувало 34 політсили. З них - 9 блоків.

На чергових виборах 2006 року вже була суто пропорційна виборча схема. Тоді в кампанії взяли участь політичних 28 партій, а також 17 виборчих блоків, що включають 50 партій. У Верховну Раду пройшли тоді лише два: блок "Наша Україна" і Блок Юлії Тимошенко.

У дострокових парламентських виборах 2007 року взяли участь 11 партій і 10 блоків. Блоки всі разом складалися з 32 партій. Пройшли до парламенту три: Блок Володимира Литвина, блок НУ-НС, Блок Юлії Тимошенко. Для довідки: у Блоці Литвина - 2 політичних партії, в БЮТ - 3, в НУ-НС - 9.

В ІМК ("ІнтерМедіа консалтинг") виник суто спортивний інтерес з'ясувати, а як дивляться на перспективу заборонити блокам брати участь в парламентських кампаніях не тільки політичні соратники пана Лавриновича? Що думають про це ті, хто потрапив до парламенту якраз у складі блоків? І ті, хто пройшов до парламенту саме завдяки блокам. А також ті, хто пройшов до Ради, але завжди заперечував свою участь в будь-яких можливих блоках.

Із членами Партії регіонів говорити особливого сенсу не було. Відповідь прогнозована. Партія має найбільше представників у парламенті - 175. Вона йшла на вибори саме як партія. Блокуватися ні з ким не збирається. Їй-то навіщо?

З КПУ теж все практично зрозуміло. Вони мають в парламенті небагато - 27 мандатів. Проте блокуватися ні з ким не збиралися. У будь-якому випадку, до сьогодні. У цьому контексті нардеп-комуніст Ігор Алексєєв заявив:

- Я ставлюся до подібної ініціативи, висловленої Лавриновичем, виключно позитивно. Ви ж знаєте, ми, комуністи, ніколи у блоці не йшли і не збираємося йти. Ви ж самі подивіться на нинішні блоки. У кожному з них - по декілька партійних утворень. У блоці НУ-НС взагалі 9 партій. Разом з тим, якщо сьогодні реально подивитися на політичний спектр України, існує не більше п'яти-шести партій, які здатні узяти на себе відповідальність за те, що вони обіцяють і реалізовують.
Без сумніву, найцікавіше було поспілкуватися на цю тему з парламентаріями, які пройшли до парламенту або ж просто у складі блоків, або ж тільки завдяки тому, що їхні партії зблокувалися з іншими. Нікого не хочеться образити, але в окремих політсил, скажемо чесно, шансів на самостійне подолання виборчого бар'єру, м'яко кажучи, не було ніяких.

Ігор Гринів, член партії "Реформи і Порядок" (фракція БЮТ):
На мій погляд, це помилковий шлях

- Немає нічого гіршого, ніж ухвалення законів чи рішень під якусь історичну ситуацію або під окремих людей. Є загальна традиція - у виборах можуть брати участь політичні партії і блоки партій. Єдине, що в багатьох державах є нормою: для політичних партій існує один прохідний бар'єр, а для блоків - інший. Ось така норма має певну логіку. Тому що коли ми говоримо про блоки політичних партій, то вони, по суті, несуть меншу політичну відповідальність. Блок може легше розпастися. Ще й тому його суб'єкти, ніби, несуть політичну відповідальність. Тому для того, щоб, так би мовити, "погіршити життя" формуванню політичних блоків, для них збільшують прохідний бар'єр.

У будь-якому випадку, створення коаліції в парламенті або партіями, або блоками - нормальна практика політичного життя. Тому, мені здається, ініціатива позбавити можливості блоків брати участь у виборах - кон'юнктурна, і пропонується під конкретну політичну ситуацію. Або ж - під конкретних людей...

Найгірше змінювати або Конституцію, або закони не з погляду певної світової практики чи політичної логіки, а через певні обставини. Ось зараз Партія регіонів називається "партією", а хтось інший називається "блоком". Тому, мовляв, давайте заборонимо брати участь у виборах блокам і таким чином, умовно кажучи, зменшимо чийсь рейтинг, тому що комусь доведеться перебудовуватися з блоку в партії!.. Ще раз повторю, на мій погляд, це помилковий шлях.

Іван Заєць, член Української народної партії (фракція НУ-НС):
Результат буде один - двопартійна система

- У цій ситуації всі подібні пропозиції - для розвитку в Україні двопартійної політичної системи. У них вже є одна заготівка, що стосується підняття прохідного бар'єру. В той же час вони бояться, що при цій ситуації виникне однопартійний Кабінет Міністрів. Тому той, хто програє вибори, опиниться під тиском уряду, який обслуговуватиме інший "холдинг". Тому зрозуміло, що всі ці пропозиції з розряду тих, які спрямовані на розвиток двопартійності. Вона відчужує на сьогодні з політичної арени ідеологічні партії і при ній бізнес-холдинги або, скажімо, мега-блоки постійно мінятимуть один одного. Це сто відсотків.

В ідеалі, звичайно ж, зрозуміло, що найкраще, якби у виборчих кампаніях брали участь тільки партії. Я це теж чудово розумію. Але за нинішніх обставин дійсні наміри цих ініціаторів саме такі, про які я сказав вище.

В умовах розвиненої політичної системи, в умовах, коли розвинені ідеологічні партії, звичайно ж, краще щоб на виборах змагалися партії, а не блоки. Але якщо і застосовувати таку модель, то зрозуміло, що робити це потрібно ніяк не зараз. Для цього потрібно, врешті-решт, відкрити списки політичних сил. Тому необхідно говорити одночасно і про зміну виборчій моделі. Оскільки при закритій моделі і при високому, припустимо, бар'єрі прохідності до парламенту результат буде один - двопартійна політична система.

Олег Зарубінський, член Народної партії (фракція Блоку Литвина):
А що, партія щиріша, ніж блок?

- Будь-які філософствування і міркування на цю тему мені взагалі здаються досить штучними. Суб'єкт виборчої кампанії сам обирає форму, яким чином найчіткіше дати зрозуміти потенційним виборцям про те, що він кращий. Якщо в цій ситуації використовується бренд однієї партії, значить так. Якщо якісь політичні сили заявляють про те, що разом йдуть на вибори, то і це нормально. Наприклад, одна партія в якомусь блоці має кращу репрезентацію серед сільського населення, а інша - наприклад, серед міського. Якщо ідеологічно вони не конфронтаційні, якщо вони у своєму об'єднанні бачать можливість краще працювати з виборцями, то я не розумію, хто може штучним, адміністративним шляхом заборонити суб'єктам виборчої кампанії вибирати формат своєї в ній участі. А що, партія щиріша, ніж блок?

З одного боку, у мене теж виникає питання: наскільки цілісний, наприклад, той же блок НУ-НС? Але з іншого боку, давайте так скажемо: якщо хтось називає себе демократом, то потрібно і бути демократом. Як можна це робити адміністративним шляхом? У виборчому процесі такий шлях - насильницький.

Дійсно, блоки не беруть участі у виборах в тій же Росії. Але там і виборча система побудована таким чином, щоб вибити всі партії, які неугодні Кремлю. У Росії (вони і самі про це говорять) існує "специфічна демократія". Регульована. Але давайте, можливо, в плані демократичних завоювань дивитися не на Росію. Адже можна ж у такому разі подивитися і на Кубу або Північну Корею... Давайте подивимося на Німеччину, Італію, Швейцарію. Давайте на ті ж США подивимося.