Микола Баграєв: Таврія – моя любов

Автор: Сергій КомісаровФото: ІнтерМедіа консалтинг

"У каждого из нас на свете есть места, куда приходим мы на миг уединиться, и память, как строка, почтового листа..."

Продовження слів цієї пісні відоме кожній людині, для якої словосполучення "моя мала батьківщина" - не порожній звук.

Мала батьківщина є у кожного з нас. Тут ми відпочиваємо душею, спілкуємося зі справжніми друзями, згадуємо про світлі і щасливі дні, коли "...так молоды мы были, так искренне любили, так верили в себя".

Місце, де хотів би усамітнитися співрозмовник ІМК ("ІнтерМедіа консалтинг"), народний депутат України Микола Баграєв, розташоване на півдні України, в Херсонській області. Сюди він частенько приїжджає і у справах, і просто так - віддати належне рідним і близьким, поспілкуватися з друзями. Називається це місце Таврією.

- З Херсонською областю я пов'язаний багатьма коренями. Приріс до цього краю і душею, і тілом. Тут живуть і працюють багато моїх друзів і знайомих, з якими мені дуже приємно спілкуватися. Тому що вони бачать в мені не народного обранця, наділеного багатьма повноваженнями, а просто людину. Тому говорять зі мною на рівних. Та і я відчуваю себе в оточенні земляків дуже комфортно. Можу обговорювати з ними будь-які теми, можу говорити про що завгодно. І завжди знаю: ці люди допоможуть мені в скрутну хвилину і словом, і справою. Тому що близькі мені по духу, тому що багато доріг пройшли з ними разом.

- А чи є на території Херсонської області місце, в яке Вас особливо тягне?

- Поза сумнівом. Це, безумовно, заповідник "Асканія Нова". Я вважаю, що це унікальне місце на карті України, яке, на мій погляд, має велике іміджеве значення для нашої держави. Але парадокс ось в чому: про "Асканію Нову" сьогодні знають у всьому світі. А ось запитаєте у наших співвітчизників, що це, де це? І я впевнений, що небагато хто з них точно скаже, що цей унікальний природний біосферний заповідник знаходиться в Херсонській області.

На жаль, так відбувається не тільки тоді, коли мова заходить про цей заповідник. Багато українців не знають, де у нас розташовані Базальтові стовпи, де розташований регіонально-ландшафтний парк "Степове Побужжя", що таке Деснянська Оболонь і як дістатися до Дунайського біосферного заповідника...

- Чому так відбувається?

- Розумієте, багато наших співвітчизників (і не через свою провину) сьогодні живуть за принципом: "Не до жиру, бути б живу". Більшість українців думають, в першу чергу, про хліб насушний, а вже потім про культуру і духовність, про красу нашої Батьківщини. Дуже важливо переламати цю тенденцію. Люди повинні знати, що наша Україна - прекрасна. І це не метафора. Адже на території нашої держави розташовано більше 8 тисяч сіл з цінною культурною спадщиною, є сотні унікальних природних заповідників, заповідників, водоспадів і озер. І - що важливо - знаходяться вони не так вже й далеко від Києва і обласних центрів.

- Наприклад, побував я в "Асканії Новій", ввібрав у себе всю її красу... І що далі? Чи тільки цією природною перлиною багата земля Таврії?

- Звичайно ж, у Херсонській області багато чудових місць, які можуть сміливо конкурувати з "Асканією". І одне з них - єдина на території Європи пустеля. Так-так, я не обмовився. Називається вона "Олешківські піски". Розташована пустеля в Цюрупінському і, частково, Голопристанському районах Херсонської області. Піщаний масив (арена) розташований всього на відстані 30 км їзди від Херсона. Назва її походить від старої (до 1925 року) назви міста Цюрупінськ - Олешки.

Місцеві старожили називають це місце урочищем Буркути.

Ще в кінці ХІХ століття перші дослідники Нижньодніпровських, або, як їх тоді називали, Олешківських пісків, звернули увагу на абсолютно незвичайний склад фауни і флори цього куточка величезного піщаного масиву.

Урочище Буркути - величезна за розмірами територія, покрита озерами, гаями, очеретами і чагарниками. Учені припускають, що походження цієї назви - тюркське. Точніше - татарське. Адже в цьому унікальному місці кочівники бували неодноразово.

Буркути - це територія, на якій найкраще в Європі збереглися піщані пагорби. Діаметр цього нерукотворного піщаного масиву перевищує 15 км. Олешківські піски - найбільший піщаний масив на Європейському континенті. Його потрібно зберегти для наших нащадків у повній цілості.

- За рахунок чого можна цього домогтися?

- Мені здається, сьогодні дуже важливо звернути увагу як столичної влади, так і місцевих властей на те, що в Україні є воістину унікальні природні місця, про збереження яких необхідно думати на державному рівні. Ми зараз часто чуємо: в Україні недостатньо розвинений туризм.

Повністю згоден. Дійсно, туристичну сферу потрібно розвивати. І не в останню чергу - за рахунок пропаганди (у хорошому сенсі цього слова) перлин української природи. Причому пропаганди на найвищому рівні. Якщо це відбудеться, то всі ми незабаром побачимо: надходження від туризму до місцевих, обласних і загальнонаціонального бюджетів серйозно виростуть.  

Я переконаний, що пропагандою таких унікальних місць треба займатися системно! Це не повинна бути якась одноразова акція. Важливо, щоб ця тема знайшла підтримку на державному рівні.

Скажу більше: необхідно розробити програму, яка стимулюватиме розвиток туризму в Україні. Завдяки цій програмі можна буде пропагувати наші природні чудеса саме через призму розвитку туристичної сфери. Ось тоді всі ми побачимо результат.

- Ви часто буваєте за кордоном. Що думають про нашу країну за кордоном, з чим її асоціюють?

- Треба говорити прямо: імідж України за кордоном далеко не блискучий. В останні 2 роки у зарубіжних інвесторів немає 100-процентної упевненості, що Україна - найкраще місце для їхніх фінансових ін'єкцій. Але інвестиції все одно йдуть. Для того, щоб збільшилися їхні обсяги, необхідно, щоб в очах міжнародних фінансових структур Україна виглядала як стабільна держава. Постійні вибори і перевибори в Україні тільки відлякують інвесторів.

Ключовими для стабілізації України стануть 2010-2011 роки, коли пройдуть перші і другі вибори. І після них нашому суспільству необхідно 10 років спокою і стабільності. Це дозволить зарубіжним інвесторам з упевненістю дивитися в майбутнє. Від цього виграє й економіка нашої держави.

У теперішній же час доводиться констатувати: той кредит довіри, який був в України у 2004-2005 роках, на жаль, "впав нижче за плінтус". І ми повинні про це говорити відверто. 

- У 2008 році ЗАТ "Оболонь" ініціював проект "Маловідома Україна". Його мета - через призму соціально відповідального бізнесу презентувати Україну перед світовою спільнотою як унікальну державу, в якій кожен її куточок по праву може претендувати на звання пам'ятки історії. Що Ви думаєте з цього приводу?

- Ідея цікава. Тут, напевно, треба говорити в цілому про піар (у хорошому сенсі цього слова) нашої держави. Реклама України повинна припускати не тільки тиражування через ЗМІ інформації про наш політичний устрій, не тільки ті "розбирання", які сьогодні відбуваються на Олімпі влади в Україні.

Громадяни держав Європи і світу повинні дізнаватися про Україну унікальну інформацію - про нашу природу, про нашу культуру, про наші самобутні традиції. Тоді запрацює логіка туризму, тоді запрацює логіка інвестицій.

Сьогодні керівники держави говорять про привабливість України як потенційної туристичної Мекки. На мій погляд, на державному рівні для цього робиться дуже і дуже мало. Візьмемо, наприклад, Іспанію. У свій час, після політичних змін в житті цієї європейської держави, її лідери поставили перед народом мету: зробимо Іспанію раєм для туристів. Це завдання було виконано блискуче. Сьогодні 13% ВВП Іспанії формується за рахунок відрахувань від туристичної діяльності.

Для цього, за великим рахунком, було потрібно не так вже й багато: просто керівники Іспанії дозволили національному бізнесу побудувати якісну інфраструктуру в тих місцях, куди їдуть туристи.

Іспанський досвід украй важливий для України. І чим більше ми про це говоритимемо, тим вищим буде коефіцієнт корисної дії туристичної сфери України. Її в нашій державі можна розвивати через державні і недержавні програми, через комерційні проекти, які стимулюють впізнанність України. Особливо це важливо для розвитку віддалених від Києва регіонів, про існування яких зарубіжні туристи взагалі не припускають.

Від такої роботи буде користь для всіх.

Матеріал підготовлений в рамках проекту "Маловідома Україна - путівник від компанії "Оболонь".