Юрій Мірошниченко: Януковичу не варто вплутуватися у прямі дискусії з Тимошенко

Автор: Сергій ДойкоФото: ІнтерМедіа консалтинг

Є три види прогнозів. Перший є прогнозом того, чого всім хочеться. Щоб обнадіяти. Другий - того, чого нікому не хочеться. Щоб налякати. Третій - того, що й так очевидно. Щоб розсмішити.

Народний депутат України від Партії регіонів Юрій Мірошниченко в інтерв'ю ІМК ("ІнтерМедіа консалтинг") спрогнозував розвиток політичних подій в Україні у новому політсезоні. Мова головним чином йшла про активну фазу президентської кампанії 2009 року. Нардеп прагнув говорити (мало не вперше за останніх пару років) не як парламентарій, а саме як політичний експерт. Навіть як політтехнолог. Вже як вийшло - обнадійливо, залякуючи чи звеселяюче - судити, звичайно ж, вам.

- Яким буде новий політичний сезон, що почнеться з цього вересня і закінчиться вже січнем 2010-го?

- Він буде "жарким". Це якщо одним словом сказати.

- А якщо не одним...

- Щоб оцінити новий політичний сезон, потрібно добре розуміти нинішню диспозицію сил у політичному середовищі України. Потрібно подивитися на тенденції, політичні інтереси тощо.

Перше й головне, що визначатиме цей сезон, - президентська виборча кампанія. Вона фактично вже почалася. На початковому етапі між основними претендентами на посаду Президента України розгортатиметься дискусія. Кожен з них збиратиме навколо себе всі можливі ресурси. У першу чергу - владні ресурси. У цьому контексті, я думаю, може бути спроба змінити формат коаліції, формат уряду тощо. Причому кожен із гравців, у першу чергу Янукович, Ющенко і Тимошенко, прагнутиме отримати домінанту у сфері виконавчої влади. Я не виключаю, що на певному етапі нинішній Президент постарається відмінити політреформу. Щоб отримати важелі формування уряду, той же адмінресурс. Щоб підсилити свої позиції і поставити свого керованого прем'єра.

У кожного - свої інтереси. Тому наступний період, десь з півроку, буде збиранням всілякого ресурсу кожного для того, щоб потім, десь із січня чи лютого 2009 року (наступної парламентської сесії), стартувати активніше у виборчій кампанії.

Кампанія буде дуже непростою. Вона супроводжуватиметься як позитивними мессиджами, так і спробами всіляко дискредитувати опонентів. Прогнозую, що розгортатиметься кампанія дискредитації Ющенка, ініційована Тимошенко. Може виникнути питання його хвороби, зради Ющенка ідеалам Майдану і тому подібне.  Багато подібних інформаційних воєн буде якраз між Ющенком і Тимошенко.

Активна фаза кампанії, повторюся, почнеться з 2009 року. Думаю, що спроби використовувати адмінресурс, підкуповувати виборця і так далі будуть головними спокусами для вищеназваних кандидатів. Вибори у Києві показали, що такий ресурс діє. Він, ви знаєте, активно використовувався у Києві без якихось негативних наслідків для тих, хто його застосовував.

- Як може діяти нинішній Президент Ющенко?

- Він прагнутиме поставити вертикаль під себе, використовуючи РНБО. Вести переговори з опозицією, щоб переформатувати "більшість". Щоб, у першу чергу, спихнути Тимошенко і отримати прем'єром не Януковича, а якусь технічну фігуру. Тимошенко старатиметься або ж зберегти владу і вплив, або ж піти з влади. Напевно, дедалі більше вона буде зацікавлена, щоб саме так і зробити - піти як незаслужено скривджена. Потім вже вийти на президентську пряму як опонент влади. У цьому вона себе дуже комфортно почуває. Вона протиставить себе Ющенку і прагнутиме відтіснити головного претендента від Партії регіонів - Віктора Януковича. Але, хочу сказати, що найбільш виграшне положення сьогодні саме у Януковича.

-  Це в чому ж? У тому, що про нього ще не всі забули?

- Розумієте, за його лояльність, за лояльність Партії регіонів боротимуться як Тимошенко, так і Ющенко. Саме вони -  більш принципові опоненти. У будь-якому випадку, на першому етапі виборчої кампанії вони з Януковичем не конкурують. Головне, хто з них вийде у фінал, у другий тур. Тимошенко чи Ющенко? Звідси уявіть гостроту боротьби між ними.

- А що Янукович?

- У Януковича сьогодні серед усіх претендентів - найвищий рейтинг. Це головна цінність для політика, коли мова заходить про вибори.

- Якщо він не розгубить цей рейтинг...

- Згоден. Але сьогодні він у нього чималий. До того ж, скажімо так, на нього зорієнтовані сьогодні дуже впливові підприємці України. Вони можуть порівняти роботу урядів Януковича і Тимошенко. І якщо не мати якихось упереджень, можна однозначно сказати: більш прогнозованою, стабільнішою Україна була саме за часів уряду Януковича. Тому для того ж бізнесу Янукович - комфортніша фігура на посаді лідера країни.

- Так виходить, що Януковичу нічого особливого й робити не потрібно під час цієї кампанії?

- Чого йому вже точно не потрібно робити, так це вплутуватися в різні авантюри. Його головна цінність і характеристика, яка його відрізняє від Тимошенко і Ющенка, - послідовність і стабільність. Навіть його зовнішність вселяє упевненість. Така спокійна сила і послідовність. Йому потрібно бути зваженим, не радикальним у висловлюваннях. Він повинен (я думаю, що він так робив і робитиме) давати мессидж прихильникам його опонентів, що його прихід - не погіршення життя для них. Що Янукович зробить все, щоб люди виявилися при своїх інтересах. Що ні на кого потім не тиснутиме, зокрема через те, що хтось його не підтримав.

- Як може поводитися Юлія Тимошенко?

- У неї свій ресурс. І великі переваги по частині популізму. Вона - дуже переконливий оратор, який викликає довіру. У неї природні й привертаючі увагу емоції. Ну і, власне, завжди викликає симпатію жінка, яка має переконання. Це її однозначна перевага, і вона її використовуватиме на повну.

Тут, я думаю, Януковичу не варто безпосередньо вплутуватися у дискусії з Тимошенко. Оскільки на майданчику таких прямих дебатів цей тимошенковский популізм, у будь-якому випадку, виглядатиме з боку привабливішим. Януковичу не потрібно грати на полі Тимошенко. Хай у цьому з Тимошенко змагаються представники команди Януковича. Хай змагаються представники команди Ющенка або сам Ющенко. Бо деякі моменти популізму сьогодні властиві й команді діючого Президента. Сьогодні є кому викривати в Тимошенко популіста. Віктор Ющенко і його Секретаріат дуже успішно й активно сьогодні це роблять. Януковичу ж потрібно грати свою гру, не переходячи на поле "оранжевих". Він від цього тільки втратить. Завжди, коли регіонали переходили на половину поля "оранжевих", коли приймали їхній "розпорядок дня", завжди програвали. Тому що наші супротивники беруть зручніші для себе теми. Зручні, а не дійсно актуальні.

- У Ющенка, говорять, шансів на другий термін президентства зовсім немає. Згодні?

- Не можна вже так однозначно говорити. Хтось говорить, що політика - це наука. Я більш схиляюся до того, що політика - це наука, поєднана з мистецтвом. Потрібен креатив, якісь правильні кроки, які максимально підкреслюватимуть конкурентні переваги того чи іншого кандидата й нівелюватимуть якісь рішення опонентів. Тут великий вплив матиме ще й геополітичний чинник. Для України він має значення якщо не вирішальне, то дуже важливе. Але більш-менш певну картину ми побачимо, я так прогнозую, десь у середині 2009 року. 

- Можуть з'явитися інші фігури - кандидати в президенти, про яких зараз ніхто поки не говорить?

- Звичайно ж, вони з'являться. І таких фігур буде не одна. Можуть бути і деякі несподівані особи. Ми їх знаємо, але поки не оцінюємо як потенційних кандидатів у президенти. Звичайно, змагатися за роль альтернативного лідера буде Литвин. Але я не думаю, що він буде успішним в тому випадку, якщо з'являться якісь нові обличчя. У першу чергу - молоді. Оскільки, на мій погляд, вже намітилася в суспільстві потреба молодої альтернативи. Зрозуміло, що в цій кампанії вони не будуть серед переможців. Зрозуміло, що вони не займуть перші сходинки. Але вони стануть відомішими. Тому кампанія-2009 відображатиме загальну тенденцію суспільних надій на нові особистості.

- Двома словами дайте характеристику майбутньої президентської кампанії в Україні.

- Вона буде грою нервів, грою характерів головних політичних гравців. Ось хто матиме велику волю до перемоги, хто йтиме вперед, не дивлячись на перешкоди, хто зможе ухвалювати складні рішення тощо, той і переможе. Наскільки готові головні гравці до цього, мені сьогодні сказати важко.

Але якщо ми гідно пройдемо цю кампанію, якщо це буде цивілізована боротьба, переможець потім не знищуватиме переможених, а переможені визнають перемогу сильного, можна буде сміливо говорити про новий рівень української демократии.