Г.Герман: мій незламний принцип - завжди говорити правду

Автор: Наталія ЯрцеваФото: ІнтерМедіа консалтинг

Особливість азартної гри під назвою "політика" полягає в тому, що вхід у неї - рубель, а вихід - два. Як в "Акваріумі" Суворова. І, тим не менше, охочих вийти з гри мало. Саме тому словосполучення "нові особи в політиці" і "політики нового формату" викликають у бувалих усмішку. Щоб спрогнозувати дію політика, потрібно розуміти хід думки і, бажано, рухи його душі. Співрозмовниця ІМК ("ІнтерМедіа консалтинг") - Ганна Герман.

- Ганно Миколаївно, ПР пропонує парламенту в перший день роботи оцінити дії української влади під час конфлікту на Кавказі та "відпрацювати комплекс заходів, спрямованих на повернення українсько-російських відносин у русло добросусідського та взаємовигідного діалогу". Ви знаєте, як це зробити?

- Ми пропонуємо відразу ж на першому засіданні ВР розглянути питання Грузії та Осетії і позицію України в цьому питанні. Ми також упевнені, що термінового обговорення вимагає тема загострення українсько-російських відносин через немудру позицію України, зокрема некомпетентність МЗС.

Адже Верховна Рада була практично виключена з процесу, а думку України практично сформували МЗС і Президент, які втягнули нашу країну в цей конфлікт.

Необхідно, щоб парламент узяв під свій контроль формування внутрішньої та зовнішньої політики в Україні. Це питання потрібно піднімати, точно так, як і ухвалення ВР нових принципів зовнішньої та внутрішньої політики.

Ми робитимемо все, щоб знайти компроміс і виробити загальну позицію всього парламенту з цього питання.

- Тобто блокувати трибуну, як у випадку з НАТО, не будете?

- Я думаю, ні.

- Беручи участь у телешоу, Ви часто й досить агресивно робите зауваження чоловікам. Причина - правдолюбство або особливості Вашого характеру?

- Мені самій цікаво дізнатися, чому це відбувається. Можливо тому, що я все життя відчувала себе чоловіком. У думках. І це було головне, чому мене намагалися навчити в дитинстві. Мій батько завжди хотів сина, а у нього були три дочки. Ось він і вирішив мене виховувати як хлопчика, як чоловіка. У мене стиль мислення чоловічий. Можливо, тому бачу, що, будь я на місці деяких чоловіків, поводилася б не так. Може, звідси й агресія. Це щось на рівні підсвідомості. Але зверну увагу на свою поведінку та обов'язково буду з чоловіками більш ніжною.

Чесно кажучи, мені жінки по життю цікавіші ніж чоловіки. Жінки тонші, вони думають цікавіше, вони світ бачать у ширшій кольоровій палітрі. Напевно, моє ставлення до чоловіків дійсно дещо гордовите, і я стараюся це в собі викоренити. На світі все ж таки зустрічаються цікаві чоловіки. Нечасто, але є.

- Зазвичай Ви відповідаєте на особисті питання дуже відверто. Чому?

- У мене є принцип, який я не порушую, - завжди говорити правду. Навіть у деталях. Навіть якщо ця правда шкодить моєму іміджу. Мені говорять іноді: "Ти ж могла цього не говорити або могла б прикрасити щось". Проте, я не зраджую своєму принципу. Я один раз у житті дала собі слово більше не сказати ані слова брехні. Відтоді я свій заповіт не порушила, незважаючи ні на що. І вважаю, що це дуже добре.

Іноді така позиція на якийсь короткий момент приносить негативи - люди не завжди готові чути правду, іноді зовсім не хочуть її чути, часто люблять пригладжені та глянсові формулювання. Але в перспективі правда завжди дає добрий результат. Я в цьому переконалася на прикладі власного життя.

- Правда, прямолінійність і політика як уживаються разом?

- Прямолінійність у мене присутня не завжди - доводиться бути дипломатом. А ось правда - завжди. Знаєте, у ВВС є такий принцип: "Завжди говори правду та ніколи не будь нудним". Як журналістці мені дуже близький цей принцип, як людині мені дуже важливо жити правдиво. Я вірю, що це можливо. І своїм життям хочу це довести. Самій собі довести, не комусь.

Не так давно ми з Ринатом Леонідовичем Ахметовим говорили про політику. Він сказав: "Я хотів би піти з політики, тому що вона дуже брудна". Я відповіла: "Це дуже просто - піти з політики, тому що вона дуже брудна. Складніше побудувати чисту, правдиву політику. Давайте спробуємо це зробити". 

- Але ж напівправда або невимовлена правда - теж брехня?

- Ні. Якщо ти не можеш сказати всю правду, можна якийсь час просто промовчати. Є багато речей, про які я поки не можу відверто говорити, але ніколи про них не збрешу. А потім наступить момент, коли скажу, як воно є. Хоча, може, тоді це людям буде і не потрібно. Значить, так ця інформація і помре.

- Чи можете Ви мені зараз сказати правду про переформатування коаліції? ПР хоче створити нову більшість у парламенті, з ким домовляєтеся, хто в партії уповноважений парламентер?

- Я скажу вам правду: я цього не знаю. І ніхто цього не знає. Тому що всі людські плани той, хто планує наше життя там нагорі, час від часу так просто коректує, показуючи, що всі наші плани - ніщо, а все відбудеться саме так, як статися повинно. Мені здається, що вся ця ситуація з нинішньою коаліцією протягнеться до президентських виборів, мені здається, що нової коаліції не буде. Але це тільки мій прогноз. Дай Бог, щоб він не здійснився.

- Партія регіонів почала помітно посилювати медіаресурс: реформується телеканал "Україна", сайт краще працює, видається партійна газета. Активізуєтеся напередодні президентських виборів?

- І так, і ні. Те, що робить телеканал "Україна", - не посилення медійних позицій ПР, а зміцнення принципів свободи преси в Україні. Відповідність програми світовим стандартам була однією з умов і каналу, і Савіка Шустера, коли він підписував договір із каналом.

Ми навчилися, і дуже болісно навчилися, розуміти, що доступу до медіа опозиція майже не має. Я вам скажу абсолютно відверто, що нам доводиться платити газетам, щоб вони опублікували позицію лідера з того чи іншого питання. Це абсолютно всі газети, окрім "Дзеркала тижня". "Дзеркало" - єдина газета, яка іноді погоджується опублікувати позицію Януковича щодо найважливіших подій у світі та Україні безкоштовно. І потрібно віддати належне Юлії Мостовій, що вона в цьому питанні йде мені назустріч.

Решті газет я маю платити від 12 до 20 тис. доларів за те, щоб вони надрукували, що думає опозиція. Цей факт примусив нас до того, щоб видавати партійну газету. Хоча особисто я проти партійної преси, тому що вважаю це архаїзмом і пережитком.

- Коли Ганна Герман закохана, вона яка?

- Я не люблю цього стану в собі. Тому що він займає у мене багато часу. Я колись думала, що якби не закохувалася, то зробила б у житті цікавої та потрібної роботи вдесятеро більше. Закоханість забирає багато часу, багато емоцій, забирає холодне мислення та холодний розрахунок. Людина перестає прораховувати свою поведінку. А жінка не має права діяти, керуючись емоціями. Це велика розкіш у житті - йти на поклик серця. Я собі цього майже ніколи в житті не дозволяла.

- Зовсім ніколи?

- Лише один раз - коли вийшла вдруге заміж. Тоді я собі вперше дозволила не калькулювати ситуацію, не говорити собі "це добре", "це мудро", а "це безглуздо". Я просто здалася почуттям. Повторюю, це було один раз у моєму житті. І мені повезло. Тому що серце розрахувало краще, ніж міг би розрахувати розум. Але часто цього робити не можна. Потрібно володіти своїми почуттями, а емоції підпорядковувати розуму. І я стараюся це в житті робити. Хоча, як усі люди, іноді просто піднімаю руки, коли почуття сильніше за мене. Тоді в мені перемагає жінка, і я вчиняю так, як диктують емоції.

- Коли Ви дивитеся на світ, якого він кольору?

- Кожен ранок іншого. І кожен вечір. Можливо, саме тому, що кожен день для мене іншого кольору, я не втратила інтересу до життя. Іноді мені здається, що світ блакитний, іноді - помаранчевий, іноді - золотий, іноді - чорний. Світ буває сірим, а буває кольору туману. Це мій улюблений відтінок. Таким світ буває іноді в серпні. І це чудово.