Сергій Василенко: Тимошенко – справжній мужик

Автор: Олена Билім

У шести областях України минулого тижня бушувала стихія, після якої другий тиждень в містах і селах проводяться відновлювальні роботи. Взяти участь в ліквідації наслідків стихійного лиха вирішили і вищі особи держави. Хоча дії наших чиновників, які не упускають можливості попіаритися на чужому горі, не викликали особливого захоплення у постраждалих, яким доводилося по годині (а то і більше) вислуховувати заспокійливі промови і множинні обіцянки людей в костюмах, що коштують більше, ніж деякі будинки, знищені стихією.

Наскільки своєчасно і ефективно відреагувало керівництво країни на те, що сталося, чи знайдуть винних в тому, що на Закарпатті бездумно і безжально вирубували ліс, що також стало причиною затоплень, і яких заходів повинна держава вжити, щоб подібне не повторилося в майбутньому - про це розповів в інтерв'ю ІМК ("ІнтерМедіа консалтинг") глава підкомітету ВР з питань екологічної політики і екологічної безпеки, народний депутат від блоку НУ-НС, екс-керівник головного управління МНС України в АР Крим Сергій Василенко.

- Перш ніж відбулося позачергове засідання ВР, на якому все-таки прийняли бюджет, позакоаліційні фракції стверджували, що не підуть на таку "авантюру Тимошенко". Сергію Володимировичу, що, на Вашу думку, стало основним чинником того, що депутати таки зібралися: невже тільки загальне бажання нардепів допомогти регіонам, що постраждали від стихії? Ви заперечуєте факт домовленостей між коаліцією і опозицією?

- Хочу сказати, що в цьому випадку у кожної людини велику роль відіграв патріотизм. Будучи керівником МНС в Криму, я вже стикався з подібними ситуаціями. Часто постраждалі люди залишалися з проблемою сам на сам.

Я б на місці голови ВР пішов на якийсь прецедент і не чекав би, поки 150 депутатів зберуть підписи для проведення позачергової сесії парламенту. Я б просто призначив день для такого засідання, на вході в сесійну залу поклав би зошит, і тоді кожен депутат прийшов би і поставив підпис за проведення позачергової сесії.

Не можна залишати людей з таким горем одних. Ніхто сьогодні не може підрахувати, якого збитку завдала людям ця стихія. Проте затиснуло серце не тільки у депутатів. Біда об'єднала всіх. Ніхто з народних депутатів не здригнувся, проголосувавши за надання допомоги постраждалим. Це голосування якраз і показало, хто по-справжньому переживає за народ, а хто приховує своє дійсне обличчя під маскою.

Звичайно, ніяких домовленостей, повірте мені, не було. Мені тільки шкода, що саме біда змушує людей задуматися і бути згуртованими. Ця біда наших політиків об'єднала.

Мені було неприємно, коли Симоненко (лідер КПУ Петро Симоненко. - Ред.) звинуватив у всіх бідах МНС. У мене особисто при цьому закралася думка, що він намагається просто усунути людину з посади. Але йому напевно потрібно думати не тільки про міністра як про особу, але і про тих хлопців, які ризикують своїми життями, долями своїх сімей. Вони, рятуючи інших, можуть загинути. Їх вони поставили в ніякове положення. Їх вони образили. Одне єдине Міністерство - з питань надзвичайних ситуацій - завжди поспішає на допомогу, в будь-яких ситуаціях.

- Як Ви вважаєте, чи ефективно уряд відреагував на стихійне лихо, що сталося?

- Я дуже поважаю Тимошенко як жінку. Як чоловік, я, звичайно, дуже ревно ставлюся до того, що керівні посади займають жінки. Але у випадку з нашим прем'єром я не перестаю дивуватися, що вона, як справжній мужик, відразу відреагувала на ситуацію і узяла вирішення проблеми в свої руки. Вона - як справжній мужик! Була б вона чоловіком, я б, не замислюючись, схилив перед нею голову. Тимошенко як керівник ефективно і своєчасно відреагувала на те, що трапилося.

Коли було позачергове засідання ВР, Тимошенко вийшла і сказала, що нашої допомоги чекають люди і що потрібно відкинути всі політичні розбрати, щоб допомогти постраждалим.

І сьогодні, хто б і що б не говорив, - що там обкрадуть, розікрадуть, коли почали розводити дебати, кому дати, кому не дати, почали звинувачувати МНС, що воно пустить засоби на власні потреби, - потрібно пам'ятати, що це міністерство працює більше за всі міністерства разом узяті.

Варто пригадати, що коли в Криму був пташиний грип і МНС очолював Балога, то я говорив Віктору Івановичу, щоб він узяв розподіл засобів на себе. МНС настільки ефективно все робило, настільки ефективно розпорядилося, кому яка допомога потрібна... І правильно Юлія Володимирівна сказала, що МНС - це структура Кабміну, і його не можна звинувачувати в бажанні розпоряджатися грошима, виділеними для постраждалих регіонів, з метою оволодіти засобами. А кричить більше за всіх "Ловіть злодія!" завжди сам злодій, щоб створити паніку і сховатися. Нормальна людина з нормальною психікою не говоритиме про те, що вже вкрали, коли ще і грошей немає.

Узяти ситуацію під контроль прем'єрові вдалося. А це може зробити тільки смілива, хоробра і вольова людина. Чесно скажу, мені подобається те, як Тимошенко буквально в лічені години взяла ситуацію під контроль і заявила, що зробить те-то і те-то. Вона узялася за справу і почала діяти.

Не важливо, хто очолює МНС, хто очолює «Укравтодор». Прем'єр їх запитає, де гроші, виділені на подолання наслідків стихії, і як вони відреагували на проблему. Зараз всі головні чиновники країни знаходяться на місці лиха.

- Чи здатний Кабмін вивчити цю проблему, чому так трапилося, і дати адекватну відповідь?

- Звичайно. У хохлів, а ми всі українці, є погана приказка: "Поки грім не гряне, хохол не перехреститься". Ось в цьому і полягають всі наші проблеми. Якщо ми не можемо навчитися на чужому горі, то інакше вже не буде. Потрібно вчитися хоча б на своєму горі. Потрібно, як мінімум, не чекати біди завтра. А вже, вивчивши ситуацію, думати над тим, як би не допустити повторення біди.

Ми повинні навчитися закладати кошти на вирішення реальної проблеми, а не чекати, поки півень клюне, і сподіватися, що біда пройде стороною. Краще гроші спрямувати на проведення аналізу - як, де і що зробити, щоб біда не повторилася, а не виділяти гроші вже на подолання наслідків.

Як голова парламентського підкомітету з питань екології, хочу зазначити, що в країні безліч проблем. Члени нашого комітету проводитимуть наради, щоб визначити, які найголовніші першочергові кроки потрібно зробити, щоб хоч потихеньку, але знайти вихід з проблеми, щоб бути готовими до будь-якої надзвичайної ситуації.

- Ви поділяєте думку експертів-екологів, що причина стихії - бездумне вирубування лісу?

- Є така проблема. У свій час, з 2000 по 2002 рр., я працював в Закарпатській ОДА, і це питання ще в той час було проблемним. Повірте, ми не настільки багата держава, щоб так згубно ставитися до лісів. Вирубка лісів якраз і стала причиною такого масштабного лиха.

Ще один важливий момент - будинки людям пошкодила не тільки вода, але і пеньки з колодами, які зносило на будинки з лісу. Ліс рубають, забирають основу, а решту - пеньки, гілля - залишають на місці. І ці залишки лісу разом з водою знесло на будинки. Це було могутньою руйнівною силою.

Отже, потрібно концептуально підійти до вирішення цієї проблеми і наводити лад.

- Екологи говорять про можливість повені в інших областях країни. Наскільки реальна загроза?

- Зрозуміло, що окрім Закарпаття, можуть постраждати й інші регіони. Загрозу можна чекати від всіх гребель, які захищають Дніпро, від гребель електростанцій, від великої греблі на Конча-Заспі, де собі побудували будинки наші олігархи. Якщо греблю прорве, то нас чекають просто божевільні наслідки.

Також становлять загрозу всі споруди, які знаходяться в неналежному стані. Якщо з'явиться зайвий куб води, наслідки можуть бути плачевними. Від стихії не застрахований ніхто. Тому потрібно готуватися, чистити русла річок. У нас як почнуть чистити русла, так відразу починають кричати, що це призведе до зміни екології і екосистеми. А не зробити цього - чекайте повені.

Просто потрібно не робити з мухи слона і підходити до питання по-господарчому. Коли менше базікання, а більше роботи. Тільки тоді буде порядок.

- У зв'язку з цією ситуацією сьогодні можна говорити про неефективність роботи Мінекології?

- Не тільки Мінекології. Всі біди можна повісити на кого завгодно. Кожне міністерство, кожна організація працюють настільки, наскільки у них вистачає ресурсу. Просто потрібна державна програма, державний підхід. Потрібно не звинувачувати один одного, а підходити до вирішення проблеми консенсусно, а не так, що Адміністрація Президента критикуватиме уряд, а Кабмін ще когось. Так справи не буде.

Показовим прикладом стало те, коли прем'єр і Президент разом підійшли до вирішення проблеми. За час їхнього правління важко пригадати момент, коли вони працювали разом і разом вирішували проблеми. Тому я і говорю, що ця біда змусить стрепенутися і працювати рука об руку. Тільки тоді в державі буде порядок. Це стосується і наших народних депутатів.